Форми органiзацiї навчання

Основні види навчальних занять є:

Лекція – основний вид навчальних занять призначених для засвоєння теоретичного матеріалу  та вводять студентів в певну систему наукових знань і в методологію науки, являються своєрідною школою наукового мислення.

Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами, а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторне заняття проводиться у спеціально обладнаних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.
В окремих випадках лабораторні заняття проводяться в умовах реального професійного середовища філій кафедр, розташованих на базі підприємств та установ міста.

Лабораторні заняття проводяться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Лабораторне заняття включає:

  • проведення поточного контролю з підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;
  • виконання завдань теми заняття;
  • оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи;
  • захист звіту перед викладачами.

Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт.

Підсумкові оцінки, отримані студентами за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки даної навчальної дисципліни.

Практичні заняття – форма навчального заняття при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання. Обчислювальною технікою.

Практичне заняття включає:

  • проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів;
  • постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів;
  • розв’язування завдань з їх обговореннями;
  • розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки отримані студентом за окремі практичні заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює:

  • підготовлені студентами реферати;
  • активність у дискусії;
  • уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське  заняття вносяться в відповідний розділ журналу обліку роботи академічної групи.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні  підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводиться для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Індивідуальні завдання (ІЗ) з окремих навчальних дисциплін визначаються у наступних формах:

  • реферат (Рс) – з навчальних дисциплін гуманітарної і соціально-економічної підготовки, а також письмові доповіді з навчальних дисциплін які мають загальний обсяг годин до 108 годин (до 3 кредитів ЄКТС далі – кредити)
  • розрахункові (Р) розрахунково-графічні (РГ) завдання – з навчальних дисциплін природничо-наукової (фундаментальної підготовки) та професійно-орієнтованих дисциплін, які мають базовий обсяг від 108 годин (3 кредити) до 144 годин (4 кредити) включно, або 2 розрахункові завдання для дисциплін загальним обсягом 216 годин (6 кредитів)
  • курсові проекти (КП), курсові роботи (КР) з професійно-орієнтованих навчальних дисциплін з загальним обсягом 144-180 годин (4-5 кредитів) та фахових які мають загальний обсяг 216-251 години (6-7 кредитів).

Виходячи з бюджету часу на навчального навантаження студента, передбаченого на виконання індивідуальних завдань, їх кількості в одному семестрі обмежена таким чином:

  • КП (КР) не більше 1, причому в першому , восьмому, одинадцятому (навчальний план підготовки спеціаліста), дванадцятому (навчальний план підготовки магістра) не планується;
  • Р не більш 5 на семестр та не більше  ніж 2 на одну навчальну дисципліну;
  • РГ не більше 1;
  • Рс не більше 3.

Самостійна робота студента є основним  засобом оволодіння навчальним матеріалом у час вільний від обов’язковим навчальних занять.

Самостійна робота студента важлива частина навчального процесу в університеті. Якість самостійної роботи в значній мірі обумовлює загальну якість в навчанні.

Включення самостійної роботи до змісту навчального плану, визначення її   бюджету   за видами самостійної роботи, пошуки шляхів її раціонального використання – одно з важливіших умов організації та планування навчального процесу.

Самостійна робота студента розподіляється:

  • робота по забезпеченню аудиторних занять – вивчення обов’язкової та додаткової літератури, матеріалів лекцій, електронних матеріалів за темами лекцій та семінарів, рішення заданих завдань та вправ, підготовка доповідей за темами семінарів, підготовка до контрольних робіт, колоквіумів та інших форм поточного контролю.
  • виконання індивідуальних завдань;
  • науково-дослідна робота;
  • забезпечення семестрового контролю з навчальних дисциплін (підготовка до здачі модулів, диференційованих заліків та екзаменів).

Всі форми самостійної роботи направлені на поглиблення і закріплення знань студента, розвиток практичних та аналітичних навичок з проблем навчальної дисципліни під час її освоєння, виконання індивідуальних завдань та науково-дослідної роботи.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у науково-технічної бібліотеці університету, навчальних (методичних) кабінетах, лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у гуртожитках або домашніх умовах.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних  засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни : підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, практикум.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений навчальною програмою для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виносяться на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведення навчальних занять.