Музей

1.jpg

Народному музею iсторiї НТУ "ХПI", що одержав це почесне звання в 1981 роцi - 30. Вiдкрився вiн 29 грудня 1972 року, першим його директором стала Лариса Iванiвна Змiєва. А з 1978 року, майже 30 років музей очолювала Вiра Володимирiвна Акимова - досвiдчений музейний працiвник, професiонал, учасник Великої Вiтчизняної вiйни, людина iнтелiгентний i комунiкабельний. Узагалi ж нашому музею з кадрами щастило завжди. Люблять свою справу, вiддають йому багато щиросердечних сил головний хоронитель фондiв Ангелiна Веонорiвна Iгнатченко i технiчний секретар Вiра Андрiївна Пирожкова.
 
Так уже повелося, що вiдношення до нашого музею з боку керiвникiв вузу завжди було дбайливим i чуйним. Вони розумiли, що саме тут студенти i викладачi доторкаються до iсторiї полiтеха, стають її живими свiдками, емоцiйно сприймаючи кожен безцiнний експонат. Це допомагає їм вiдчувати свою приналежнiсть до великого органiзму, назва якому - ХПI. I цiль у музею завжди була одна - на прикладi досягнень полiтехнiкiв виховувати в молодi почуття гордостi за свiй, перший в Українi, технiчний вуз.

Кожен день спiвробiтникiв музею наповнений зовнi непомiтними, але такими важливими зусиллями "продовжити зв’язок часiв", не дати обiрватися пам’ятi поколiнь. За цi роки вони зiбрали сотнi рiдкісних i унiкальних рукописних матерiалiв, книг, написаних у рiзний час людьми, що збiльшили славу великого Харкiвського полiтехнiчного. Це двiчi Герой Соцiалiстичної Працi, лауреат Ленiнської i Державної премiї УРСР, академiк АН УРСР, вiдомий авiаконструктор А. Г. Iвченко, Герой Радянського Союзу, спецiальний кореспондент газети "Правда" С. А. Борзенко, Герой Соцiалiстичної Працi, чотирижди лауреат Державної премiї СРСР, видатний радянський конструктор танкiв Жозеф Котин i багато iнших. Експозицiю музею прекрасно доповнює галерея портретiв 86 видних вчених i бiльш 100 лауреатiв Державної премiї в областi науки i технiки, багато з яких працюють в унiверситетi i зараз, погруддя засновника i першого директора iнституту професора В. Л. Кирпичьова.

А чого коштує багатий матерiал про науковi школи, заснованих в iнститутi i отриманих визнання за рубежем! Тут цiкаво усе - i науково-технiчнi досягнення великих учених, i матерiали, що стосуються їхнього особистого життя. Ну, де, скажiть, ви ще довiдаєтеся, що один з перших ректорiв ХПI П.М. Мухачев малював не гiрше маститих художникiв? Чи що, будучи студентом, Гнат Хоткевич, що став згодом вiдомим композитором, мистецтвознавцем, iсториком, етнографом, що написав бiльш 200 повiстей, романiв, п’єс, лiтературно-критичних i мистецтвознавчих статей, створив класичнi добутки (ноти зберiгаються в музеї) народної музики, а потiм став засновником першого самодiяльного українського театру в ХПI. I що на основi iсторичних документiв нашого музею письменники В. П. Плачинда й А. А. Чеканов випустили свої книги, у яких розповiдають про долi В. Л. Кирпичьова i видатного вченого професора Н. Д. Пильчикова?

У 1985 роцi по проекту члена Союзу художникiв України Н. I. Глушича в музеї була проведена корiнна перебудова. В експозицiю була внесена велика кiлькiсть нового документального i мового матерiалу.

У цiй статтi неможливо описати, навiть згадати всi експонати, релiквiї, що зберiгаються в нашому музеї, їх бiля дев’яти тисяч, з яких двi тисячi - оригiнали. Так у цьому i немає особого нестатку. Просто потрiбно прийти сюди та усi побачити своїми очима. Але про деякi експонати мовчати просто не можу. Наприклад, про запис голосу Левитана, що озвучує наказ Головнокомандуючого Сталiна про узяття Харкова i Берлiна. Чи про комплекти документiв i нагород видатних вчених-полiтехнiкiв, що були ректорами ХПI - Героя Соцiалiстичної Працi професора М. Ф. Семко, професорiв Н. Ф. Киркача i Ю. Т. Костенко, двiчi лауреата Державної премiї, лауреата Ленiнської премiї професора I. В. Рижкова, Героя Соцiалiстичної Працi, лауреата Державної премiї СРСР, академiка В. I. Атрощенка, лауреата Державної премiї професора Л. С. Палатника i багатьох iнших.

2.jpg

Недавно НТУ "ХПI" святкував своє 120-рiччя. До цiєї дати кафедра полiтичної iсторiї випустила цикл книг про iсторiю i досягнення вузу. Неоцiненну допомогу в пiдборi матерiалу, що ранiш нiде не публiкувався, зробили i працiвники музею.

Щороку разом зi своїми викладачами сюди приходять першокурсники, щоб одержати уявлення про вуз, у який вони поступили. Пiсля двох годин цiкавої, а головне, дохiдливої, розповiдi екскурсовода тут же деякi завiдувачi кафедрами вручають їм студентськi квитки. А потiм багато студентiв на основi iсторичних документiв, що зберiгаються в музеї, пишуть реферати i науковi доповiдi по iсторiї рiдного вузу, з якими виступають на семiнарах i наукових конференцiях.

На семiнарi працiвникiв музеїв вузiв Харкова, що вiдбувся два роки тому в нашому унiверситетi, багато говорилося про виховання iнженерiв третього тисячорiччя, що повиннi бути не тiльки фахiвцями, але i людьми духовно багатими i висококультурними. Сумно, але викладачi часто скаржаться, що студенти, м’яко говорячи, не знають iсторiї свого рiдного краю. I всi частiше ми бачимо здивованi, допитливi погляди першокурсникiв, їхнi безпосереднi вигуки в нашому музеї: "Нiчого собi, а що, це правда?".

Але екскурсiї - це, так сказати, видима "частина айсберга". А скiльки повсякденної, менш помiтної вiдвiдувачам музею роботи! Потрiбно щорiчно поповнювати колекцiю експонатiв, готувати екскурсiї (тiльки за останнi два роки музей вiдвiдало бiльш восьми тисяч чоловiк, з них пiвтори тисячi - iноземцi). А ще вони не вiдмовляють у методичнiй допомозi колегам (деякi з них проходять тут стажування), пiдбирають матерiал для здобувачiв i аспiрантiв спецiальностi "Iсторiя науки i технiки", для створення фiльмiв про Л. М. Мациевича, Л. Б. Красина, Н. Д. Пильчикова, Г. Хоткевича (теле- i кiностудiї "Книга рекордiв Харкова", "Перша столиця", "УТ-1", "Iнтер"). I бiблiотека унiверситету, i наша газета "Полiтехнiк" тiсно спiвробiтничають з цим маленьким, але дуже дружним колективом.

I по справi, i просто поспiлкуватися сюди частенько заходять ветерани Великої Вiтчизняної, випускники рiзних рокiв. Наприклад, на тематичнi виставки, що проводяться тут досить регулярно. Разом зi студентами спiвробiтники музею ведуть i розшукову роботу. Тiльки за останнi 3 роки знайденi iмена 7 студентiв, що загинули на вiйнi i про долю яких ранiш не було вiдомо, установленi прiзвища 6 випускникiв вузу, що стали Героями Радянського Союзу. За допомогою ветеранських органiзацiй унiверситету i Київського району працiвники музею беруть участь в органiзацiї в НТУ "ХПI" святкування Дня Перемоги, Дня захисника Батькiвщини.

Тепер про нагороди. У 1989 роцi наш музей став переможцем Всесоюзного огляду вузiвських музеїв i нагороджений Почесною грамотою, а в 1995-м Рада ректорiв Харкова, обласний комiтет профспiлкової органiзацiї працiвникiв освiти i науки, Рада мiської органiзацiї ветеранiв України нагородили музей дипломом 1 ступеня.

За 30 рокiв музей iсторiї НТУ "ХПI" вiдвiдало близько 110 тисяч чоловiк, це гостi не тiльки з України, але i із-за кордону. Погодьтеся, цифра вражаюча. Час вiд часу в рiзних науково-популярних виданнях з’являються матерiали, авторами яких є спiвробiтники музею iсторiї НТУ "ХПI". Це збiрник наукових статей "Збереження пам’яток науки i технiки в музеях: iсторiя, досвiд, перспектива", "Вiсник Українського товариства охорони пам’яток iсторiї та культури", матерiали 1-ої Всеукраїнської науково-практичної конференцiї "Український технiчний музей: iстopiя, досвiд, перспективи" i в iнших популярних виданнях. Спiвробiтникiв нашого музею нерiдко запрошують виступити на радiо i телебаченнi...

На черговiй екскурсiї один студент iз гордiстю вимовив: "Як здорово, цей професор читав у нас лекцiї. Коли-небудь я розповiм про це своїм дiтям!". А може, його майбутнi дiти самi прийдуть у музей iсторiї НТУ "ХПI"? Їм буде на що подивитися!

Довгих рокiв тобi, наш музей, славної i багатої подiями iсторiї.

Сайт музею

† 08.10.2013 14:49:00