У ХПІ відкрилася міжнародна наукова конференція з силової електроніки та енергоефективності

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

12 вересня в НТУ «ХПІ» розпочала свою роботу XXIII Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика» та «Силова електроніка та енергоефективність». Захід присвячений 150-річчю від дня народження засновника української електротехнічної школи Павла Петровича Копняєва. Конференція проходитиме до 16 вересня. У ній беруть участь представники провідних наукових центрів, вищих навчальних закладів та промислових підприємств з України, Росії, Польщі, Німеччини, Грузії та інших країн.

Організатори: Міністерство освіти і науки України (МОН), Українська асоціація інженерів-електриків, Інститут електродинаміки НАН України, Національний технічний університет «ХПІ» (ректор Євген Сокол – співголова оргкомітету), Національний технічний університет України «КПІ ім. І. Сікорського», Магдебурзький університет ім. Отто фон Геріке.

Науковці та представники промисловості представлять та обговорять доповіді про результати розробок із таких напрямків:

  • теоретичні питання автоматизованого електропривода;
  • силова електроніка та енергоефективна електроенергетика;
  • енергоефективність електромеханічних систем;
  • системи керування і контролю перетворювачами електроенергії;
  • електромагнітна сумісність та якість електроенергії;
  • сучасні системи промислового автоматизованого електропривода, компоненти, діагностика;
  • освіта і історія електротехніки.

За підтримки МОН України, Української асоціації інженерів-електриків та Німецької служби академічних обмінів (DАAD) у рамках конференції проведуть конкурс доповідей молодих вчених серед учасників до 30 років.

Також можна буде відвідати виставки наукової, навчально-методичної літератури та технічних зразків. Зокрема, 12 вересня на кафедрі автоматизованих електромеханічних систем НТУ «ХПІ» учасники конференції ознайомилися з:

  • електричними приладами, придбаними професором П.П. Копняєвим у 1910 році;
  • мобільними роботами, виготовленими за участі студентів НТУ «ХПІ»;
  • лабораторією віддаленого доступу, створеною у рамках європроекту TEMPUS;
  • електромобілем з суперконденсаторною батареєю, створеним на кафедрі АЕМС (завідувач кафедри — д.т.н., професор Володимир Борисович Клепіков).

Матеріали конференції «Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика» та «Силова електроніка та енергоефективність» будуть опубліковані у спеціальному тематичному випуску Вісника НТУ «ХПІ». Вісник включений у довідник періодичних видань міжнародних баз даних Ulrich’s Periodical Directory (New Jersey, USA) і враховується при захистах дисертацій.

Довідка:

Павло Петрович Копняєв (1867–1932 рр.) — видатний вітчизняний електротехнік, організатор електротехнічної освіти в Україні, ректор Харківського технологічного інституту (1919–1920 рр.), Заслужений діяч науки і техніки УРСР, заслужений професор (1926 р.), почесний голова електротехнічної секції Всеукраїнської асоціації інженерів.

Він пропрацював в Харківському технологічному інституті (зараз — НТУ «ХПІ») на посаді штатного викладача електротехніки понад 30 років.

П. П. Копняєв — засновник електротехнічного факультету і перший його декан (з 1921 р.), ініціатор організації першого в Україні Інституту метрології, автор 38 оригінальних робіт і багатьох винаходів.

П. П. Копняєв був автором технічної частини та ініціатором будівництва електрокорпусу ХПІ, необхідного у зв’язку із збільшеним числа студентів.

Пам’ятник професору П. П. Копняєву встановлено в електрокорпусі НТУ «ХПІ».