Палацу студентів ХПІ — 55 років!

  • 11
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    11
    Shares

Харківський політехнічний інститут запрошує на фестиваль «Будинок, де запалюються серця», присвячений 55-річчю Палацу студентів Політеху. Фестиваль триватиме з 15 березня по 12 квітня. Гості зможуть побачити різноманітну шоу-програму: театральні постановки, творчі вечори музичних гуртів, вечори гумору, танцювальні та циркові номери, багато іншого.

Палац студентів (ПС) НТУ «ХПІ», розташований на території студентського містечка «Гігант», був відкритий у 1963 році. На сьогоднішній день тут функціонують 24 творчі колективи та клуби за інтересами, сім з яких мають почесне звання «Народний». Їхні учасники — це більше 600 студентів. З учасниками творчих колективів та клубів за інтересами працюють 42 професійних працівника культури зі спеціальною та вищою освітою.

Студенти, які виступають у складі різних творчих гуртів, беруть участь у міжнародних і всеукраїнських конкурсах, фестивалях, чемпіонатах світу. Тільки у 2015-2016 роках, вокал-шоу-бенд «Сузір`я», клуб акробатичного рок-н-ролу «Сенат» та циркова студія «Бенефіс» завоювали п’ять перших, сім других і сім третіх призових місць на загальнонаціональному та світовому рівнях. У 2017 році Палац студентів ХПІ став другим на міському фестивалі «Студентська весна-2017», обігнавши 28 вишів Харкова.

Також артисти ПС беруть участь у створенні масштабних концертних програм самого Політеху. Найбільш популярні з них: Посвячення у студенти, Новорічний бал для студентів, Випускний бал молодих фахівців, Урочисто-скорботний мітинг, присвячений Дню Перемоги, фестивалі хорового співу технічних вишів України «Співоча феєрія» та інструментального мистецтва «Чарівний камертон».

Розклад програми фестивалю «Будинок, де запалюються серця»

Дата Початок Назва заходу

15 березня

18:30

½ фіналу Ліги КВК «Політехнічна».
17 березня 18:00 (Малий зал)

«Далекий світ»

Вистава театру «Політехнік», за мотивами комедії Арістофана «Лісістрата».

21 березня 17:30 

«Під дахом будинку свого»

Творчий вечір колективів: ансамбль народних інструментів «Отакої», центр арт-інтернешенал «Единство», ансамбль баяністів «Полифония».

23 березня 17:30 «Циркова феєрія»

Святкова програма циркової студії «Бенефис».

24 березня 18:00 (Малий зал) «Пердімонокль»

Вистава театру «Кедр» за мотивами Христини Кармеліти.

25 березня 18:00 (Малий зал) «Дракон»

Вистава театру «Політехнік», за мотивами Є.Шварца.

27 березня 17:00

«На золотом крыльце»

Свято-презентація ювілейної книги-альбому «Будинок, де запалюються серця».

31 березня 16:00 «The magic of sound»

Творчий звітний концерт народних колективів ПС: «SM Band», вокал-шоу-бенд «Сузір’я».

31 березня 18:00 (Малий зал)

«Мер»

Вистава театру «Кедр» за мотивами Джеральда Сіблейраса.

2 квітня 18:00   «И снова, здрасьте!»

Фестиваль гумору за участю гумористів всіх часів і поколінь ХПІ.

4 квітня 18:30 Фінал Ліги КВК «Політехнічна»
6 квітня 18:00  «У колі друзів»

Творчий вечір народного ансамблю танцю «Україна».

7 квітня 18:00 (Малий зал)

«Аеліта»

Вистава театру «Політехнік», за мотивами О.М. Толстого.

9 квітня 16.00 «Сходинки»

Учасники: народний ансамбль скрипалів «Экспромт» та народний оркестр «Крещендо».

10 квітня 18.00 (НТУ “ХПІ”,
електротехнічний корпус, 1 ауд.)

Концерт хорової музики у виконанні Народного художнього колективу Камерного хору НТУ “ХПІ”  ім. Олександра Петросяна

12 квітня 17:00

«Замикаючи коло»

Свято творчих колективів Палацу студентів, корифеїв всіх поколінь.

Цікаві факти з історії Палацу Студентів НТУ «ХПІ»:

Перший у Харкові Палац студентів побудували в НТУ «ХПІ». Це був проект реконструкції будівлі колишнього адмінкорпусу Єпархіального училища, зруйнованого під час війни, який розташовувався на території студмістечка «Гігант». Однак у 50-і роки вийшла заборона на будівництво закладів культури, і тоді ректор ХПІ Михайло Семко з командою активістів пробив дозвіл на будівництво будівлі, назвавши об’єкт «Сірий корпус студмістечка Гігант». У будівництві ПС, яке тривало 5 років, брали участь студенти Політеху, його відкриття відбулося 13 березня 1963 року. Ідея проекту була запозичена у Палацу студентів Дніпровського Університету, який побудували раніше. Головним завданням ПС було вмістити більшу кількість глядачів, ніж у найбільших навчальних аудиторіях і традиційних актових залах вишу під час масових заходів. Загальна площа триповерхового будинку ПС НТУ «ХПІ» становить майже 7300 кв. метрів. Театральний зал налічує 815 місць. Репетиційна база складає 17 приміщень, в яких одночасно може займатися до 400 студентів.

Перше свято «Посвячення в студенти» Палац студентів ХПІ провів спільно з комітетом комсомолу 30 серпня 1965 року. Зі спогадів професора ХПІ, д.т.н., заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри автоматизованих електромеханічних систем Володимира Клепікова про урочистий захід: «Ректор Михайло Семко запалює вогонь у «Чаші знань», старшокурсники запалюють від нього факела і вручають першокурсникам. Починається рух колони від арки «Гіганта» вниз по Пушкінській. Тротуари заповнені харків’янами. Я йду попереду, і перед поворотом на Іванова, озирнувшись, бачу те, що запам’ятав на все життя: нескінченно довга, жива, вогняна ріка! … Коли колона прийшла на Майдан, вже стемніло, але у світлі смолоскипів були видні схвильовані обличчя першокурсників, які вимовляли: «Клянемося! Клянемося! Клянемося! … ».

Творчі діячі всесоюзного і світового масштабу працювали і давали майстер-класи в Палаці студентів ХПІ. Серед них:

– Видатний інженер Юрій Правдюк. У 60-х роках ХХ століття винайшов унікальний світлодинамічний прилад «Латерна», який виставлений у Музеї сучасного мистецтва США (штат Нью-Джерсі), заснувавши новий жанр «світломузика». У Палаці студентів ХПІ він створив Студію світложивопису;

– Французький актор-мім, творець паризької школи мімів Марсель Марсо у 60-х роках приїжджав до ПС ХПІ, де проводив майстер-класи для студії популярного театру тіней і пантоміми «Силует»;

– Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор В’ячеслав Палкін був керівником хору ХПІ (60-ті роки);

– Народний артист України, професор Олександр Литвинов очолював естрадний оркестр ХПІ (60-ті роки);

– Заслужена артистка України Валентина Сухарева, засновник і одна з керівників театру «Політехнік» (створений у 1973 році);

– Заслужена артистка УзССР Галима Закірова, засновник танцювального ансамблю «Україна» (створений у 1974 році);

– Заслужений діяч мистецтв України, професор Олександр Петросян, керівник хору ХПІ (80-ті роки).

«Технарі», які стали професіоналами у мистецтві: режисери театрів — Тетяна Сєдих, Володимир Гольдштейн, Яків Крендель, кінорежисери — Валерій Харченко, Володимир Фокін, письменники-сценаристи — Артур Вишневецький та Аркадій Інін (Гуревич), режисер, актор, продюсер Гарій Черняховський, кінорежисер, актор і сценарист Валерій Харченко, розробник технічних і візуальних засобів у кінематографі, володар двох «Оскарів» Євген Мамут, художник-мультиплікатор Ірина Борисова, актор Віталій Бондарєв та інші.

Відеоцентр НТУ «ХПІ» (до 1992 року Кіностудія ХПІ) — перша вишівська кіностудія у колишньому СРСР (розташована у Палаці студентів ХПІ), була відкрита восени 1957 року. Тоді випускник ХПІ Володимир Зубар разом з іншими ентузіастами створив кіностудію. В її роботі активну участь брали і студенти — у 1958 році був знятий перший документальний фільм «Ми на цілині», потім ігровий фільм «Останній лист». У 1961 році публіцистичний фільм «Геть з дороги» зробив студійців кореспондентами Всесоюзного кіножурналу «Фітіль». За її історію, у студії вчилася і працювала талановита молодь, яка знімала фільми, брала участь у різних конкурсах.

Одним з талановитих працівників кіностудії був випускник ХПІ, переможець премії «Оскар» Євген Мамут, який у 1973 році разом з колегами створив першу в СРСР стереографічну анімацію — ляльковий мультфільм з грою живого актора «Ванька-Встанька» на кольоровій кіноплівці. Для її перегляду застосовувалися червоно-зелені 3D-окуляри. Першу в Союзі комп’ютерну анімацію також зняли у ХПІ у 1975 році. Фільм «Малює ЕОМ. Абеткова істина» на вірші Б. Заходера створили на пристрої «Інтограф-2». Протягом восьми років, які Євген Мамут пропрацював на кіностудії ХПІ, він займався розробкою мультстанка, технологіями зйомки під мікроскопом і активно розробляв анімаційні фільми. У 1978 році Євген Мамут емігрував до США, де брав участь у розробці спецефектів для таких фільмів, як «Блакитна лагуна» (1980), «Ксанаду» (1980), «Леді-яструб» (1985), «Брудні танці» (1987), «Хижак» (1987) і «Хижак-2» (1990), «Папа-привид» (1990), «Зоряний десант» (1997), «Матриця» (1999) та інших. За фільм «Хижак», з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі, спільно з трьома колегами, Євген Мамут отримав премію «Оскар». Також Євген Мамут — один з творців знаменитого ефекту у фільмі «Матриця»: ефектні стрибки і падіння героїв, які немов зависають у повітрі на кілька миттєвостей, вдалося відобразити на екрані за допомогою 122 кінокамер, розташованих по колу. Він також розробляв спецефекти для реклами і мультфільмів у ті часи, коли ще не було сучасних комп’ютерних технологій.

Щорічний фестиваль «Гуморина», завдяки якому в ПС ХПІ приїжджали зірки радянської та світової естради. Перший концерт був проведений у 1977 році і створений за прикладом Одеської «Гуморини». На відміну від Одеси, вона проходила не один день, а десять. У різні роки «Гуморину» ХПІ відвідало багато зірок радянського гумору, серед яких бард-гуморист Леонід Сергєєв і головний редактор телепередачі «Веселі хлопці» Андрій Книшов.