ХПІ увійшов до числа лідерів рейтингу Нацагентства за якістю освіти

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти представило аналітичний звіт «Виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти». За його даними, НТУ «ХПІ» увійшов до групи «кращих результатів» і посів 20 місце, будучи при цьому лідером серед технічних вишів країни. Крім того, харківський Політех став єдиним університетом, який виконав всі п’ять преміальних критеріїв оцінювання (місце вишу в світових рейтингах, наявність міжнародних акредитацій, кількість науково-педагогічних, наукових працівників з почесними званнями України, кількість випускників вишу з почесними званнями України, кількість працевлаштованих випускників вишу). А за результатами кластерного аналізу ХПІ увійшов до групи великих дослідницьких вишів, розташованих у великих обласних центрах.

У 2019 році Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вперше зробило аналіз річних звітів національних закладів вищої освіти. Із 118 вишів, які на момент проведення аналізу мали статус «національний», відомості за 2018 р. подали 114 установ. На їх основі здійснювалося обчислення інтегрального індикатора виконання порівняльних критеріїв для кожної з установ. Згідно таблиці розподілу значень інтегрального індикатора, ХПІ увійшов до категорії «кращі результати» з показником 3,41 та посів 20-е місце серед всіх представлених вишів України, але став лідером серед технічних.

Крім того, для підтвердження статусу «національного» моніторингові справи повинні були містити не лише показники виконання порівняльних критеріїв, а також відомості про виконання преміальних критеріїв. ХПІ став єдиним вишем, який надав інформацію про виконання всіх п’ятьох преміальних критеріїв. Серед них:

1) місце закладу вищої освіти в міжнародних і незалежних рейтингах;
2) наявність іноземних і міжнародних акредитацій;
3) кількість науково-педагогічних і наукових працівників, яким протягом останніх 10 років були присвоєні почесні звання України;
4) кількість випускників закладу вищої освіти, яким протягом останніх 10 років були присвоєні почесні звання України;
5) кількість випускників закладу вищої освіти, які підтвердили своє працевлаштування протягом трьох років.

Також в ході дослідження був проведений кластерний аналіз національних закладів вищої освіти і виділено з них чотири типи. Харківський Політех потрапив до 4-го кластеру — це великі дослідницькі виші, розташовані в обласних центрах: Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі. Серед критеріїв кластера: співвідношення кількості студентів до викладачів, кількість викладачів, які здійснювали наукове керівництво або консультування, сума індексів Гірша наукових і науково-педагогічних працівників у наукових базах Scopus та Web of Science.

Довідка:

Згідно з п.2 ст. 29 Закону України «Про вищу освіту», надання закладу вищої освіти статусу національного здійснюється за пропозицією Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, подається в порядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності діяльності національного вищого навчального закладу певним критеріям для підтвердження або позбавлення його такого статусу здійснюється раз на сім років Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Річні звіти про виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти подавалися в певній формі з урахуванням різних показників. Серед основних — інформація про кількість студентів вишу (денної форми); про кількість студентів денної форми навчання, які вчилися (стажувалися) в іноземних університетах; про студентів, які посіли призові місця на Міжнародних студентських олімпіадах, II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, II етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, інших освітньо-наукових конкурсах; кількість іноземних громадян, які навчаються в університеті за кошти фізичних або юридичних осіб (за денною формою навчання); число науково-педагогічних і наукових працівників вишу, в тому числі кількість тих, хто стажувався, проводив навчальні заняття в іноземних вишах, а також інші показники науково-педагогічної діяльності співробітників вишу.

Ознайомитися з повною методологією та результатами аналізу можна за посиланням.