Керівники IT-факультетів НТУ «ХПІ» взяли участь у вебінарі «Сучасні технології та трендові напрями в IT. Чи потрібна айтішникам вища освіта?». Разом з представниками цієї галузі вони обговорили тренди розвитку технологій на найближчі 10 років, розповіли, якими навичками повинні володіти фахівці і чому саме фундаментальна підготовка — запорука розвитку та отримання актуальних знань. Крім того, політехніки розкрили «секрети» підготовки фахівців для різних напрямів IT-сфери в ХПІ.
Спікерами від Харківського Політеху були: декан факультету комп’ютерних наук і програмної інженерії Максим Малько, декан факультету комп’ютерних та інформаційних технологій Максим Главчев, директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту Олексій Ларін.
В ході вебінару учасники обговорювали основні тенденції розвитку трьох напрямів в IT: Software (програмного забезпечення), Hardware (апаратного забезпечення, пристроїв), AI/ML (Artificial Intelligence — штучного інтелекту, Machine Learning — машинного навчання) — технологічних практик зі створення програм, наближених до інтелекту людини.
За словами експертів, серед трендів розвитку галузі — мініатюризація пристроїв, створення більш технологічних програмних продуктів, а також поява більшої кількості даних, які потрібно буде аналізувати, зберігати, обробляти і т.д., реалізовувати нові інженерні завдання. Як результат — зростаючий попит на кваліфікованих фахівців, які зможуть вирішувати складні інженерні завдання.
«Коли ми говоримо, що людина збирається бути програмістом, то уявляємо собі людину, яка щось «кодить». Втім, всі експерти сьогодні постійно акцентують увагу на процесах розробки технологій, побудові алгоритмів. Життєвий цикл будь-якого виробу проходить певні стадії, і програмні продукти такі самі — від ідеї, проектування, розробки, реалізації (кодування), тестування (перевірки) і до утилізації. За великим рахунком, завдання людини, яка збирається цим займатися і бути фахівцем, — осягнути всі ці аспекти, а не якийсь один. Це величезна така махина, різноманітна і дуже цікава. І в ній не тільки «кодинг», а творчість і створення нових рішень», — зазначив директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту ХПІ Олексій Ларін. Наприклад, в такому перспективному напрямі, як Data Science (аналіз даних), потрібні будуть Data-інженери, завдання яких — попрацювати з даними, підготувати їх до подальшого аналізу, тому важливо, щоб людина не просто знала, що таке бази даних, але й предметну галузь.
Олексій Ларін також звернув увагу експертів і глядачів вебінару на те, що формат роботи майбутнього — проектний: «Це означає, що буде відбуватися реалізація ідеї, причому в закінченому проміжку часу, а після — перехід у новий проект. Для цього людина повинна постійно вчитися, доучуватися, відкривати нові предметні галузі та технології, адже вона працювала в проекті з однією технологією, а потім приходить до іншого — і тут потрібно щось нове. Вся родзинка у тому, що, з одного боку, неможливо отримати абсолютно актуальні знання назавжди. З іншого боку — не отримавши фундамент, який вічний останні 200 років, людина не зможе освоювати сучасні знання».
Серед тем для обговорення було питання, коли і з чого краще почати займатися IT сферою. За словами декана факультету комп’ютерних наук і програмної інженерії ХПІ Максима Малька, айтішні напрями вимагають початкових базових знань: «Дійсно, знань потрібно багато — багато математики, треба уважно ставитися до програмування, і до розширення свого кругозору. Також важливо розуміти, де та предметна галузь, яка тебе цікавить, на чому ти хочеш зосередитися».
Зі свого боку, декан факультету комп’ютерних та інформаційних технологій ХПІ Максим Главчев зазначив, що найголовніше для того, щоб стати хорошим фахівцем — мотивація: «У нас були хлопці та дівчата, які приходили практично з нульовими знаннями в галузі IT. Втім, вони спокійно хапали з нуля і піднімалися до висот, головне — щоб у людини була мотивація».
Також представники ХПІ розповіли за якими напрямами готують фахівців. «У нашому університеті реалізовано, напевно, весь спектр можливостей, які пов’язані з IT-технологіями», — сказав декан факультету комп’ютерних наук і програмної інженерії ХПІ Максим Малько. Спеціальності, які пропонують айтішні факультети, охоплюють різноманітні напрями hardware та software: від сучасного програмування комп’ютерних ігор, створення візуальних ефектів, розробки програм, систем штучного інтелекту — до кібербезпеки, інтелектуального аналізу даних, прикладної комп’ютерної інженерії та ін.
Директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту ХПІ Олексій Ларін зазначив, що фізико-математична підготовка, яку викладають студентам, проникає й до айті індустрії: «Ми «накачуємо» наших студентів дуже серйозною математикою, її прикладними аспектами, пов’язаними з механікою. І загальна тенденція, яку ми вибудовуємо, — так званий data driven engineering або data driven mechanics — як за допомогою інтелектуального аналізу даних в конкретних інженерних рішеннях робити і моделювати різноманітні явища — починаючи від будівель і конструкцій — до турбін. Це неймовірно затребувано в Європі».
Відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m8KT-NRxp58&t=464s
http://www.youtube.com/watch?v=m8KT-NRxp58&t=464s
Довідка:
Організатори заходу «Сучасні технології та трендові напрями в IT. Чи потрібна айтішникам вища освіта?» — KHARKIV IT CLUSTER та НТУ «ХПІ».
Факультет комп’ютерних та інформаційних технологій пропонує такі спеціальності: 123 «Комп’ютерна інженерія» (сучасне програмування, мобільні пристрої, комп’ютерні ігри), 123 «Комп’ютерна інженерія» (прикладна комп’ютерна інженерія), 125 «Кібербезпека», 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» , 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Факультет комп’ютерних наук і програмної інженерії пропонує такі спеціальності: 113 «Прикладна математика» (інтелектуальний аналіз даних), 121 «Інженерія програмного забезпечення» (інженерія програмного забезпечення (інноваційний кампус), 122 «Комп’ютерні науки», 124 «Системний аналіз» (системний аналіз і управління), 126 «Інформаційні системи та технології» (програмне забезпечення інформаційних систем (інноваційний кампус), 186 «Видавництво та поліграфія» (інформаційні технології в медіаіндустрії).
Навчально-науковий інженерно-фізичний інститут пропонує такі спеціальності: 105 «Прикладна фізика та наноматеріали» (прикладна фізика та наноматеріали для енергетики, медицини, радіоелектроніки та телекомунікацій), 113 «Прикладна математика» (математичне та комп’ютерне моделювання), 122 «Комп’ютерні науки» (моделювання, проектування та комп’ютерна графіка), 153 «Мікро і наносистемна техніка» (мікроелектроніка енергоефективності та електронний захист).