Доцентка кафедри фізики НТУ «ХПІ», популяризаторка науки Ксенія Мінакова, стала героїнею публікації авторитетного світового наукового журналу Nature. Стаття «Боротьба за збереження української науки в рік війни» («The fight to keep Ukrainian science alive through a year of war») розповідає про українських вчених, які всі 365 днів війни продовжували розвивати науку, працюючи у вкрай складних умовах: про їх досягнення, еміграцію та плани на майбутнє. Вчена Харківського Політеху Ксенія Мінакова поділилася своєю історією боротьби за збереження науки. Зокрема, розповіла про те, як рятувала залишки обладнання лабораторії, що була зруйнована військами рф, про нові цілі, гранти, та співпрацю з іноземними колегами. Стаття вийшла до річниці повномасштабної війни в Україні — наприкінці лютого 2023 року.
«Дослідники кажуть, що наука в Україні знесилена, але вони сповнені рішучості продовжувати свою роботу завдяки допомозі інших країн» — головний меседж статті «The fight to keep Ukrainian science alive through a year of war» журналу Nature.
Після повномасштабного вторгнення російських військ до України 24 лютого 2022 року фізикиня НТУ «ХПІ» Ксенія Мінакова залишилася в українському прифронтовому Харкові. Попри складнощі, викликані обстрілами, повітряними тривогами, відсутністю електроенергії та зв’язку, вона продовжила свою наукову діяльність. До того ж, науковиця ХПІ розпочала співпрацю з американськими дослідниками в галузі сонячної енергії. Вони ж і допомогли Ксенії після того, як лабораторія оптики та фотоніки, де вона проводила свою наукову роботу, була зруйнована російською ракетою — зазнав атаки навчальний корпус харківського Політеху. З-під уламків, разом із колегами, Ксенії Мінаковій вдалося дістати мікроскопи, зварювальне обладнання та комп’ютери. А партнери з Університету Тулейна (Новий Орлеан, США) відправили до Харкова допомогу: сонячні батареї, тепловізор та інше обладнання. Тепер лабораторія вченої ХПІ вчетверо менша за ту, що була зруйнована, але дослідницька робота та співпраця з американським університетом триває.
Таким чином, через рік повномасштабної війни Ксенія Мінакова наново відбудовує свою лабораторію, а заразом і кар’єру. Наукова робота в галузі високоефективних сонячних елементів, онлайн лекції та лабораторно-демонстраційні заняття для студентів бакалаврату — це все в умовах відключення електроенергії та частих повітряних тривог. Вона, як і тисячі інших вчених, ставить нові цілі і планує відвідати Університет Тулейна для навчання.
«Найкраща ідея для життя — не мати вільного часу», — такий девіз тепер у Ксенії, яка також займається і громадською роботою: допомагає людям похилого віку, виготовляє з дітьми символічні вироби для солдатів. Також, спільно з іншими науковцями, вона реалізує грантову програму посольства США у Києві з навчання магістрантів з технологій, політики та бізнесу в галузі геліоенергетики.
Вчена-фізик НТУ «ХПІ» Ксенія Мінакова та її колеги наголошують, що українська наука має бути сильною зараз, щоб досягти швидких результатів після закінчення війни. Зокрема, її дослідження, пов’язане із сонячною енергетикою, буде безперечно важливим. «Війна закінчиться, і ми маємо підвищувати наш рівень у галузі альтернативної енергетики. Адже нам треба бути відновлювати Україну, університетські кампуси, тому є надія, що світ допоможе нам!», — зазначила Ксенія.
Про свій досвід роботи під час війни також розповіли колеги Ксенії Мінакової директор Інституту високих технологій КНУ ім. Т.Шевченка, хімік-органік Ігор Комаров, виконавчий директор Національного фонду досліджень України (НДФУ) Ольга Полоцька, спеціаліст з геодезії НУ «Львівська політехніка» Іван Брусак, колишня співробітниця КНУ ім. Т.Шевченка, спеціаліст з фізики плазми Олена Присяжна.
Підлаштування графіка роботи до відключень електроенергії, втрата студентів та аспірантів, «відтік мізків» та важливість підтримки зв’язків між тими, хто поїхав, і хто залишився, психологічна та фізична втома та необхідність докладати великих зусиль для продовження науки — те, про що говорили учасники інтерв’ю.
Але, зрештою, підтримка від міжнародних фондів, колег з інших країн дає українським вченим сміливість і мотивацію йти вперед. Цей зв’язок із західною наукою допоможе Україні відновити та реформувати свою науку.
Всю статтю можна прочитати на сайті Nature.
У матеріалі про Ксенію Мінакову було використано світлини, зроблені співробітниками вишу, а також відомими харківськими фотографами: Василем Голосним, Софією Бобок, Валерієм Таємницьким.
Довідка:
Навчальний корпус (У 4) НТУ «Харківський політехнічний інститут» було зруйновано вранці 19 серпня 2022 р. прямим попаданням російської ракети С-300. У наслідок того було знищено значну частину обладнання лабораторій навчального корпусу, зокрема, кафедри мікро- та наноелектроніки університету, де проводить дослідження Ксенія Мінакова. Під час обстрілу на своєму робочому місці загинула сторож відділу охорони Світлана Медведєва. Їй було 52 роки.
За даними Міністерства освіти і науки України, наразі близько 6000 вчених перебувають за межами країни через війну. До 2022 року в країні налічувалося 60 тисяч працівників науки. Частина воює на передовій, дехто загинув, багато хто став внутрішньо переміщеними особами, дехто втратив роботу, кошти для проєктів або став менше заробляти. Станом на січень 2023 року в Україні було зруйновано 91 дослідний інститут та ЗВО, чотири з них не піддаються відновленню, 228 залишаються неушкодженими. У грудні 2022 року Національна академія наук України звинуватила Росію у «цілеспрямованому знищенні науки в Україні як професії», назвавши це «scienticide» (вбивством науки).
Nature — британський журнал, в якому публікуються дослідження, переважно, природничо-наукової тематики. Один із найстаріших та найавторитетніших загальнонаукових журналів світу. Перший номер був опублікований у 1869 році.