Історія унiверситету: події і факти (1944 — 1964)

 


1944

15 січня поновилися учбові заняття в ХХТІ.

За упровадження нової марки сталі для виробництва танків професору Б. А. Носкову присуджена Державна премія СРСР.

Доцент З. М. Хмара розробив і вперше упровадив у виробництво передову технологію штампування снарядів і мін.

Закінчена реевакуація інститутів. Ректором ХЕТІ знов стає відкликаний з фро-нту Д. У. Столяров.

25 серпня Раднарком СРСР прийняв спеціальну постанову по ХММІ, в якому були визначені терміни виконання основних відновних робіт.


1945

У роки війни колективи інститутів допомогли фронту посильним трудовим внеском в тилу, грошовими коштами. Колектив ХММІ у 1942—1945 рр. зібрав і передав до фонду оборони більше 100 тисяч карбованців. Значні суми передали на оборону ХХТІ і ХЕТІ.

174 політехніка (студенти, викладачі і співробітники інституту) віддали життя в боротьбі за свободу і незалежність своєї Вітчизни.


1946

У ХЕТІ відкрився радіотехнічний факультет.

У інститутах почалося навчання громадян країн народної демократії. Перші студенти прибули з Болгарії і Корейської Народно-Демократичної Республіки.


1947

У ХММІ почав функціонувати інженерно-фізичний факультет, в ХХТІ — факультет хімічного машинобудування.

Стала видаватися багатотиражка ХХТІ «XiMiK-технолог».


1948

У ХММІ відкрився студентський клуб, який став культурно-масовим центром, де працювали драматичний, хоровий, струнний, літературний, шахово-шашковий гуртки і культурно-естрадна група.


1949

7 вересня Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про відновлення Харківського політехнічного інституту (ХПІ). Наказом міністра вищої освіти СРСР від 16 вересня ХПІ відновлювався на базі об’єднання інститутів, що входили в нього до 1930 р. на правах факультетів, а також інституту інженерів цементної промисловості. Директором ХПІ призначений доцент М. Ф. Семко.

Почалося відновлення студентського містечка «Гігант».


1950

У 1949/50 навчальному році в ХПІ навчалося понад 4,5 тисячі студентів (4328 чоловік на денному і 184 — на вечірньому відділеннях). Він мав в своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри: з 293 викладачів було 38 професорів і 87 доцентів.

У інституті працювало 10 факультетів: металургійний, машинобудівний, інженерно-фізичний, автотракторний, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, технології силікатів, радіотехнічний, енергомашинобудівний, електротехнічний. 57 кафедр готували інженерів з 32 спеціальностей.

У лютому утворене студентське наукове суспільство, яке очолив член-кореспондент АН УРСР професор І. І. Стрільцов.

У травні прийнятий єдиний план науково-дослідної роботи ХПІ.

У інституті створені організації ДОСАРМ, ДОСАБ, ДОСФЛОТ, пізніше реорганізовані в єдину організацію ДОСААФ.


1951

З 1 січня почала виходити багатотиражна газета ХПІ. Її першим редактором був І. Д. Прокопенко.

Вченій раді інституту надане право прийому до захисту докторських і кандидатських дисертацій.

У лютому факультет технології силікатів перетворений у факультет технології цементу.

На початку 1951/52 навчального року електротехнічний факультет був розділений на факультети електромашинобудування і електроенергетичний.

У 1951/52 навчальному році були введені в експлуатацію чотири секції гуртожитку «Гігант», вісім лекційних аудиторій і близько 100 тисяч квадратних метрів лабораторних приміщень.


1952

В інституті захищені 92 дипломні проекти.

За спортивні досягнення інституту вручений перехідний Червоний прапор обкому профспілок.


1953

Вперше в післявоєнний час почали видаватися «Труди Харківського політехнічного інституту», вийшли в світ три томи загальним об’ємом 53 друкарські листи.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 27 жовтня 1953 р. велика група професорів, викладачів і інженерів ХПІ за успіхи в підготовці фахівців і розвитку науково-технічного прогресу в післявоєнні роки нагороджена орденами і медалями Радянського Союзу.

ХПІ одержав територію площею 6 га в Чугуївському районі, урочище Фігуровка на лівому березі річки Северській Донець, для будівництва оздоровчого табору.


1954

У березні автотракторний факультет перетворений у факультет тракторного і сільськогосподарського машинобудування.

У Фігуровці на базі інституту організований наметовий табір, де за сезон оздоровилося більше 600 чоловік.


1955

В житті студентів інституту з’явився третій семестр — трудовий.

У жовтні відкрите заочне відділення, де навчалося 210 студентів.

У 1950—1955 рр. вийшло в світ більше 80 підручників і навчальних посібників, підготовлених вченими ХПІ.


1956

На базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування створений другий філіал вечірнього відділення ХПІ (125 студентів).

Інститут став учасником Всесоюзної промислової виставки в Москві. У павільйоні «Вища школа» демонструвалися дев’ять його експонатів.

Студенти інституту взяли активну участь в збиранні врожаю на цілині.


1957

ХПІ включився у виконання програми Міжнародного геофізичного року. Для цих цілей створена проблемна лабораторія радіотехніки.

Вийшла перша збірка «Труди СНО ХПІ», в який включені кращі студентські роботи, виконані на кафедрах з госпдоговірної тематики або під час виробничої практики.

Кафедра електричних машин впровадила на ХЕМЗі могутній генератор імпульсів для обробки надтвердих металів і сплавів, що одержав всесвітнє визнання.

На базі створеного спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» (Фігуровка) оздоровилося більше 1400 чоловік.

 

1958

З метою підвищення знань абітурієнтів при ХПІ, його філіалах і на провідних підприємствах Харкова відкриваються підготовчі курси.

За період з 1953 по 1958 р. в інституті захистили кандидатські дисертації 11 громадян Китаю, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословатчини.

На Всесвітній виставці в Брюсселі верстат, обладнаний одним з розроблених в інституті генераторів імпульсів, одержав Гран-прі.

У 1950—1958 рр. закінчили аспірантуру 253 чоловіки, з них 128 увійшли до науково-педагогічного складу ХПІ.

У листопаді створена методична рада ХПІ на чолі з проректором по учбовій роботі, який координував навчально-методичну роботу кафедр і факультетів інституту.

З 1951 по 1958 р. захищені 226 кандидатських і п’ять докторських дисертацій. У 1950—1952 рр. вийшли в світ чотири монографії, 12 підручників і 59 навчальних посібників, опубліковано близько 170 наукових статей за участю 200 вчених.

У інституті створене місцеве радіомовлення, організований щотижневий випуск радіогазети.

У грудні відкритий спортивний клуб ХПІ.

Почали функціонувати профілакторій на 50 місць, два гуртожитки (великий і малий Червоні корпуси), побудований житловий будинок на 150 квадратних метрів.


1959

Науковим і культурним центром інституту стала бібліотека, книжковий фонд якої складав 1 392 906 одиниць, вона обслуговувала 14 449 читачів, зокрема 11 737 студентів.

На базі Лісичанського і Рубежанського хімкомбінатов відкритий Рубежанській філіал інституту із загальнотехнічним факультетом в Сєверодонецькі.


1960

Ліквідується факультет технології цементу, його хіміко-технологічні спеціальності влилися у факультет технології неорганічних речовин.

Ворошиловградський філіал ХПІ реорганізований в самостійний вуз.

На базі хіміко-машинобудівних спеціальностей створений факультет хімічного машинобудування.

Від електроенергетичного факультету відділився факультет автоматики і приладобудування.

З утворенням Українського заочного політехнічного інституту прийом студентів-заочників в ХПІ проводився тільки на загальнотехнічний факультет при ХТЗ.

За успіхи у виховній роботі із студентською молоддю багатотиражна газета ХПІ нагороджена Почесною грамотою Мінвузу УРСР.


1961

У проблемній лабораторії «Динамічна міцність деталей машин» під керівництвом академіка АН УРСР А. П. Філіппова введена в дію перша в Україні унікальна установка для дослідження міцності дисків турбомашини при високих швидкостях обертання і температурах.

У інституті створена єдина профспілкова організація.

Перший прийом студентів на денне відділення здійснив Кіровоградський філіал.

Вперше в Україні на базі спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» в червні була організована дитяча зміна, оздоровлено 220 дітей співробітників інституту.


1962

У березні в інституті створений факультет суспільних професій.

Співробітники кафедри технологія електричних виробництв ХПІ розробили метод контактного осадження срібла і упровадили новий спосіб отримання активних мас для лужного акумулятора.

Здійснив перший набір студентів філіал в м. Рубіжне.


1963

В ХПІ відкритий інженерно-педагогічний факультет.

Почав роботу Палац студентів ХПІ, який став центром культурно-масової ро-боти.


1964

У ХПІ набули чинності нові учбові плани, затверджені Мінвузом СРСР.

1 травня інститут відвідали президент АН СРСР М В. Келдиш і президент АН УРСР Б. Є. Патон.

Утворений кабінет програмованого навчання, де були встановлені розроблені кафедрою автоматики і телемеханіки і виготовлені в студентському проектно-конструкторському бюро машини типу «Контроль».