У ХПІ вшанували пам’ять творця авіаційних двигунів

  • 33
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    33
    Shares

23 листопада в НТУ «ХПІ відбувся пам’ятний мітинг, присвячений 115-річчю від дня народження видатного конструктора, випускника ХПІ, засновника Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес» Олександра Георгійовича Івченка. Вшанувати пам’ять вченого зібралися представники адміністрації ХПІ, студенти та викладачі, вчені вишу.

Зустріч відбулася біля лабораторного корпусу ХПІ, на фасаді якого розміщена меморіальна дошка генеральному конструктору Олександру Івченку. У цій же будівлі розташовується і кафедра двигунів внутрішнього згоряння, на якій він навчався.

«Нам пощастило, що Олександр Георгійович навчався в нашому університеті на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння. Ту кількість і різноманітність двигунів, яку він розробив, складно порахувати. Це практично всі авіаційні, вертолітні двигуни, і багато інших. Спектр інтересів цієї людини був неймовірно широкий. Головне, що його творіння і на сьогоднішній день залишаються актуальними», — сказав ректор НТУ «ХПІ» Євген Сокол відкриваючи захід.

Він також зазначив, що праця Олександра Івченка, не залишилася непоміченою, оскільки він отримав багато нагород, звань. Видатний конструктор зробив неоціненний внесок в розвиток економіки держави, а також зробив багато для розвитку школи двигунів внутрішнього згоряння Харківського Політеху. «Кафедра продовжує традиції свого видатного випускника, активно і успішно розвивається. Тут працювали, і продовжують працювати видатні вчені, заслужені діячі науки і техніки. Сьогодні їм на зміну приходить талановита молодь, яка продовжує розвивати цю галузь. Хочу побажати подальших успіхів, і вірю, що мине небагато часу, і ми будемо пишатися вашими результатами, досягненнями», — зазначив ректор Євген Сокол.

Проректор ХПІ з наукової роботи Андрій Марченко підкреслив, що Олександр Івченко — з тієї плеяди випускників університету, які є гордістю не тільки ХПІ, а й всієї України. «Це люди, які відомі в усьому світі своїми винаходами, ідеями, продуктом, який затребуваний і сьогодні. Ті двигуни, які розроблялися і випускалися під керівництвом Івченка, мають індекс АІ — Олександр Івченко (рос. Александр Ивченко). Тобто, це чергова реінкарнація ідей, які були закладені Олександром Георгійовичем», — сказав він.

За словами Андрія Марченка, випускник ХПІ Олександр Георгійович Івченко підтримував зв’язок з кафедрою, будучи генеральним конструктором, допомагав пристроями, установками для наукових досліджень: «Я думаю, що наша пам’ять про цю людину — це не лише данина поваги, але й величезна відповідальність кожного з нас за ту справу, якій ми служимо. Хотілося б побажати нашій молоді зробити все для того, щоб ми всі пишалися плодами, які будуть зроблені в подальшому».

Відзначимо, що пам’ятні заходи, приурочені до 115-річчя від дня народження О.Г. Івченка, відбулися на підприємстві, яке він заснував, і яке сьогодні назване на його честь — ДП «Івченко-Прогрес», а також у м. Запоріжжя та його малій батьківщині — м. Великий Токмак Запорізької області.

Довідка:

Олександр Георгійович Івченко — відомий український вчений-конструктор, творець авіаційних турбогвинтових двигунів великого ресурсу, засновник і перший генеральний конструктор Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», доктор технічних наук, лауреат Ленінської та Державної премій, Герой соціалістичної праці, академік АН УРСР. Він народився в місті Великий Токмак Запорізької області 23 листопада 1903 року в сім’ї робітника. Помер 1 червня 1968 року.

Трудову діяльність розпочав в 1920 році учнем ливарної справи, потім ливарником на заводі імені Кірова в м. Великий Токмак. Вищу технічну освіту отримав в Харківському механіко-машинобудівному інституті (зараз — НТУ «ХПІ»), закінчивши факультет двигунів внутрішнього згоряння в 1935 році.

Після працював інженером зі складання й випробування авіаційних двигунів на запорізькому заводі ім. Баранова №29 (тепер АТ «Мотор Січ»). Потім був переведений до відділу головного конструктора, де займався конструюванням і вдосконаленням авіаційних поршневих двигунів спочатку в якості рядового конструктора, а потім начальника конструкторської бригади.

У 1938 році був призначений головним конструктором для двигуну М-89 потужністю 1500 к.с. Двигун встановлювався на літаки головних конструкторів Сухого (Су-2) і Петлякова (Пе-2а). У зв’язку з запуском двигуна М-89 до серійного виробництва був призначений заступником начальника серійно-конструкторського бюро і в серійному виробництві продовжував роботи з удосконалення цього двигуна. Після евакуації заводу до Сибіру призначається начальником серійно-конструкторського бюро заводу №29, а потім заступником головного конструктора.

Великі роботи були проведені Олександром Георгійовичем щодо впровадження в серійне виробництво двигуна АШ-82ФН, що встановлюється на літаки генерального конструктора Лавочкіна — Ла-5 і бомбардувальники Туполєва — Ту-2.

У 1945 році Івченко був призначений начальником ДКБ заводу №478 в місті Запоріжжя, в 1946 році — головним конструктором заводу №478, а в 1963 — генеральним конструктором державного союзного ДКБ №478. За безпосередньої участі і під керівництвом Івченка за період 1945-1968 була спроектована і впроваджена в народне господарство країни авіаційна техніка найвищого технічного рівня:

– сімейство поршневих літакових двигунів АІ-26, АІ-10, АІ-12, АІ-14Р для навчально-тренувальних, бойових літаків і літаків зв’язку По-2, Як-18, Як-20, Ан-14.

– сімейство поршневих і газотурбінних вертолітних і гвинтокрилих авіаційних двигунів: АІ-4Г, АІ-26ГР, АІ-26В, АІ-14В, АІ-7, АІ-24В, ТВ-2ВК, які встановлювалися на вертольоти Б-5, Б-9, Б-11, Ка-10, Ка-15, Ка-18, Ка-26, Мі-1, Мі-3, Мі-7, Мі-8, Як-100 і Ка-22.

– сімейство пускових авіаційних двигунів: ТС-12Ф, АІ-2МК, АІ-8, АІ-9, які застосовуються на літаках Ан-8, Ан-10, Ан-22, Бе-12, Іл-18, Ту-95, Ту-114, Як-40 і вертольотах МІ-1, Мі-6, Мі-10 та ін.

– сімейство потужних турбогвинтових газотурбінних авіаційних двигунів великого ресурсу: АІ-20К, АІ-20Д, АІ-20М, АІ-24 для пасажирських, транспортних і десантних літаків Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-24, Іл-18 і гідролітака Бе-12.

– перший в СРСР двоконтурний турбореактивний двигун АІ-25 для пасажирського Як-40.

– багато іншого.

Вітчизняні турбогвинтові літаки з двигунами АІ-20, АІ-24 і турбореактивні з двигуном АІ-25 експлуатуються в багатьох країнах світу.

У 1962 році за науково-дослідні роботи зі створення авіаційних двигунів великого ресурсу Олександру Георгійовичу Івченку був присуджений вчений ступінь доктора технічних наук. У 1964 році він став академіком Академії наук УРСР. За успішну діяльність в галузі створення нових зразків авіаційної техніки Івченко був нагороджений високими урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора (1944 р., 1948р., 1957р.), Орденом Червоної Зірки (1945 г.), Державною премією СРСР (1948 г.), Ленінською премією (1960), званням Героя Соціалістичної Праці (1963 р.), орденом Леніна (1966).

Олександр Георгійович був великим українським вченим-конструктором в галузі авіаційного двигунобудування, творцем цілої гами оригінальних конструкцій вітчизняних вертолітних і літакових двигунів; членом Науково-технічної Ради при державному Комітеті з авіаційної техніки при Раді Міністрів СРСР, членом Науково-технічної Ради Головного управління цивільного повітряного флоту, членом Координаційного комітету з авіаційної техніки; брав участь в розгляді держпроектів, будучи членом постійної комісії ДНТК АН УРСР з турбінних силових установок.