ХПІ розпочинає співпрацю з археологами

  • 24
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    24
    Shares

Вперше кафедра органічного синтезу і нанотехнологій НТУ «ХПІ» проводить дослідження (рентгенофлуоресцентний аналіз — РФА) археологічних знахідок Скіфської епохи. Замовники — Музей археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради. Для хімічного аналізу передано понад сто предметів, знайдених при розкопках експедицій за період з 2002-го по 2017 рік.

Серед них такі археологічні знахідки (VII-VI століття до н.е) .:

  • бронзове дзеркало ольвійского типу;
  • різні типи бронзових наконечників стріл, знайдених в сагайдачному наборі;
  • набори кінської вуздечки;
  • бляшки у вигляді тварин, які прикрашали деталі кінської упряжі;
  • уламки бронзових браслетів та ін.

Крім того, кафедра органічного синтезу і нанотехнологій НТУ «ХПІ» проводить РФА енколпіону — бронзового хреста з позолотою часів Київської Русі. За словами експертів, ця знахідка — дуже рідкісна і цінна.

Як зазначила директор Музею археології Ірина Шрамко, роботи на стику наук зараз дуже актуальні: «Я думаю, ми продовжимо роботу в цьому напрямку: металознавці, зокрема, хіміки ХПІ, допомагають охарактеризувати особливості металу, археологи роблять науковий археологічний контекст і в подальшому це все складеться в цікаву картинку. Ми побачимо розвиток технологій, рівень ремесла різних епох, контакти місцевого населення, їх зв’язки і можливості».

Хімічний аналіз проводить старший викладач кафедри органічного синтезу і нанотехнологій НТУ «ХПІ» Володимир Дубоносов і завідувач цієї кафедри, професор Лідія Кричковська. Експерти відзначають, що робота  дуже цікава. «Перш за все, наш мікроелементний аналіз дозволить підтвердити, що ці знахідки відносяться до бронзового віку. Дуже цікаво те, що на двох наконечниках стріл ми виявили миш’як, але як він туди потрапив — потрібно ще з’ясовувати», — прокоментувала Лідія Кричковська.

Підсумкові результати РФА і плани подальшої співпраці ХПІ з Музеєм археології ХНУ ім. В.Н. Каразіна та Історико-культурним заповідником «Більськ» Полтавської обласної ради будуть відомі на початку лютого.

Довідка:

Рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА) є одним із сучасних фізичних методів вимірювань і широко використовується для якісного і кількісного визначення елементного складу речовин. Його методи відрізняє універсальність, висока швидкість аналізу, достовірність і цілий набір інших унікальних споживчих якостей, які обумовлюють широке поширення методу в практиці аналітичних лабораторій.

Музей археології заснований в 1807 р. при Харківському університеті імені В. Н. Каразіна. У ньому зібрані колекції різних епох, від раннього бронзового століття до Нового часу. Сьогодні головним напрямком музею є вивчення давньої історії України, внесок вчених університету в археологічну науку і популяризація їхніх досягнень. У постійній експозиції музею представлені кращі знахідки з розкопок університетських експедицій. Всього в фондах Музею археології зберігається понад 300 тис. артефактів.

Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради створений 19 травня 2005 року на базі Більського городища, яке є найбільшим в Європі укріпленим поселенням раннього залізного віку. На його території знаходяться десятки поселень різних епох. В околицях городища виявлена ​​не тільки масова продукція, перш за все посуд, але і численні унікальні речі, більшість з них пов’язані з продукцією античних майстрів (золотий перстень, посуд, дзеркало та інші), частина прикрас Скіфського періоду (золоті і бронзові бляшки в тваринному стилі). Археологічне дослідження Більського городища почалося більше 100 років потому і триває досі. Площа Більського городища становить понад 5 тисяч гектарів, довжина оборонних стін 35 км.