Репозиторій НТУ «ХПІ» посів 75-е місце в світі

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

У вересні 2020 року вийшов оновлений світовий рейтинг електронних бібліотек інститутів «Transparent Ranking: Institutional Repositories by Google Scholar». За його даними, репозиторій НТУ «ХПІ» підвищив свої показники на десять пунктів і посів 75-е місце серед представлених інституційних ресурсів (у квітні 2020 р. було 85-е). Крім того, у першій сотні цього світового рейтингу — лише два українські виші, серед яких харківський Політех. Всього у «Transparent Ranking: Institutional Repositories by Google Scholar» налічується понад 2800 учасників.


Рейтинг оцінює бібліотечні бази за одним критерієм — кількістю документів ресурсу, які проіндексовані пошуковою системою Google Scholar.

Перше місце світового рейтингу утримує бібліографічна база даних з астрофізики Смітсонівського інституту і NASA (Smithsonian/NASA Astrophysics Data System). Друге місце посів репозиторій бразильського вишу — Repositório Digital Universidade Federal do Rio Grande do Sul LUME.

Серед українських бібліотечних ресурсів інститутів, крім НТУ «ХПІ», до сотні кращих увійшов репозиторій Сумського державного університету.

Розробкою рейтингу «Ranking Web of Repositories» займається лабораторія кіберметріки («Cybermetrics Lab») Національної дослідницької ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC), яка також готує світовий вебометричний рейтинг університетів.

Довідка:

Репозиторій (електронна бібліотека) вишу — електронний архів для тривалого зберігання, накопичення та забезпечення довготривалого та надійного відкритого (або частково відкритого) доступу до масиву документів, що видані в цьому навчальному закладі.

Мета рейтингу репозиторіїв — підтримка відкритого доступу до наукових публікацій, інших академічних матеріалів у електронній формі. Присутність наукових робіт в інтернеті охоплює набагато більшу потенційну аудиторію, пропонуючи доступ до наукових знань дослідникам і установам, які розташовані в країнах, що розвиваються, роблячи їх доступними для зацікавлених людей по всьому світу. Таким чином оцінюється рівень відкритості академічних ресурсів та їх інтеграція у світовий інформаційний простір.