14 травня в Харківському Політеху відбулося відкриття щорічної міжнародної наукової конференції MicroCAD-2025. І хоча умови її проведення були надзвичайно складними, що спричинено російською військовою агресією, пленарне засідання конференції стало подією топового рівня. Зокрема, з пленарними доповідями виступили: директор Інституту наноматеріалів університету Дрекселя (США) Юрій Гогоці; керівники Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академіки Ігор Крівцун та Сергій Ахонін; ректор НТУ «ХПІ» член-кореспондент НАН України Євген Сокол. Учасники конференції працюватимуть до 17 травня у дванадцяти дев’яти секціях: від енергетики, електроніки, міжнародного бізнесу, медичних наук до національної безпеки. Загалом в роботі форуму передбачається участь понад 3,5 тисячі науковців, педагогів, аспірантів та студентів. Цього року конференція приурочена до Дня науки в Україні та 140-річчя НТУ «ХПІ».
Відкриття 33-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» MicroCAD-2025 стало першою офіційною подією з нагоди відзначення Дня науки в Україні, який в травні Національний технічний університет «ХПІ» традиційно відзначає низкою заходів. Крім того, і пленарне засідання і, власне, MicroCAD-2025 та всі урочисті заходи в університеті цього року присвячені 140-річчю Харківського Політеху.
З пленарними доповідями виступили:
- Академік НАН України Ігор Віталійович Крівцун – директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, та Академік НАН України Сергій Володимирович Ахонін – заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, з доповіддю: «Електронно-променеві технології одержання новітніх титанових сплавів та виробів з них для потреб оборони та медицини»;
- Професор Юрій Георгійович Гогоці – професор матеріалознавства та інженерії, почесний професор університету Дрекселя, директор Інституту наноматеріалів університету Дрекселя (США, Філадельфія), з доповіддю: «Двовимірні карбіди та нітриди (MXenes) для передових технологій: Експеримент та моделювання»;
- Член-кореспондент НАН України Євген Іванович Сокол – ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та професорка Олена Євгенівна Тверитникова– завідувачка кафедри «Українознавство, культурологія та історія науки» НТУ «ХПІ», з доповіддю: «Перевірено часом: інженерна освіта, наука та інновації. До 140-річчя Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»»;
- Професорка Олена Петрівна Шармазанова – завідувачка кафедри «Радіологія» НТУ «ХПІ», з доповіддю: «Історія розвитку радіології».
Учасники конференції працюватимуть до 17-го травня у дванадцяти дев’яти секціях: від енергетики, електроніки, міжнародного бізнесу, медичних наук до національної безпеки. Загалом в роботі конференції передбачається участь понад 3,5 тисячі науковців, педагогів, аспірантів та студентів.
За попередні роки на конференції MicroCAD було зроблено більш ніж 50 тисяч доповідей, апробацію своїх наукових робіт пройшли понад 350 майбутніх докторів наук і близько трьох тисячі кандидатів наук і докторів PhD. За цей час понад 150 іменитих іноземних гостей – ректори, проректори, директори інститутів, професори, міністри, посли, директори організацій та промислових підприємств та інші – були учасниками MicroCAD. Важливо відзначити, що збірник тез цього року містить рекордну кількість тез на 1877-ми сторінках, лише вісім не вистачило до цифри 1885( рік заснування НТУ «ХПІ»).
Організатори конференції MicroCAD -2025 вітають всіх причетних з Днем науки (цього року в Україні відзначають 17 травня), та щиро дякують учасникам щорічних наукових зборів за підготовку до цього масштабного заходу. Вони бажають всім гарного настрою, творчого піднесення, плідної праці та великого успіху на обраному шляху!
Довідка:
Ігор Віталійович Крівцун– доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук України, директор Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України. Видатний фахівець у галузі зварювання, матеріалознавства та технологій з’єднання матеріалів. Під його керівництвом розроблено новітні методи зварювання та технічні рішення, впроваджені у провідних галузях промисловості України та за кордоном. Автор понад 200 наукових праць, серед яких монографії, патенти та статті у престижних міжнародних виданнях. Нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки, орденами та медалями за вагомий внесок у розвиток національної науки. Основні наукові інтереси охоплюють адаптивне керування процесами зварювання, створення зварних конструкцій нового покоління та цифрову трансформацію зварювального виробництва.
Сергій Володимирович Ахонін– доктор технічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України з наукової роботи. Визнаний спеціаліст у сфері біомедичної інженерії, зокрема в розробці медичних виробів на основі нанотехнологій і матеріалів для контактної нейростимуляції. Має значний внесок у створення вітчизняних систем медичного призначення, у тому числі для нейрореабілітації та лікування нервово-м’язових захворювань. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі міжнародних патентів. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, нагороджений орденами та почесними відзнаками за досягнення у сфері науки та охорони здоров’я. Його наукові інтереси включають медичну електроніку, біосумісні матеріали, електрофізіологію та інженерні підходи до функціонального відновлення організму.
Юрій Георгійович Гогоці– доктор технічних наук, професор, член Національної академії наук України, іноземний член Національної академії інженерії США, директор Інституту наноматеріалів університету Дрекселя (США). Один із найцитованіших українських учених у світі. Його дослідження відіграли ключову роль у відкритті нового класу наноматеріалів – MXenes, які стали проривом у галузі двовимірних матеріалів. Професор Гогоці є автором понад 900 наукових публікацій та має індекс Гірша понад 200, що є унікальним показником у матеріалознавстві. Його праці активно використовуються у сфері енергетичних накопичувачів, сенсорів, біомедичних застосувань та електроніки нового покоління. Лауреат численних міжнародних премій, зокрема премії Гумбольдта, премії Енріко Фермі та премії ЮНЕСКО. Основні наукові інтереси включають нанотехнології, електрохімію, функціональні матеріали та системи зберігання енергії нового покоління.