У ХПІ визначили кращі проекти випускників кафедри обчислювальної техніки та програмування

На кафедрі «Обчислювальна техніка та програмування» НТУ «ХПІ» визначили найкращі дипломні проекти спеціалістів «Комп’ютерної інженерії». Ці роботи мають різну направленість (програмні та апаратні засоби комп’ютерних та комп’ютеризованих систем, інтернет-застосунки, математичні моделі), вирішують складні практичні завдання, а деякі з розробок випускників кафедри уже використовуються на підприємствах та фірмах. Авторами кращих дипломних проектів стали студенти: Анатолій Гасинський (гр. КІТ-12с), Іван Козеровський (гр. КІТ-12с) та Ірина Садоха (гр. КІТ-32с).

Дипломна робота студента Анатолія Гасинського присвячена розробці систем типу «Розумний будинок» та різного типу інтелектуальних охоронних систем.

«Розроблена багатофункціональна система (БФС) виконує стеження за об’єктом (квартира, будинок, офіс) та у разі небезпеки відправляє користувачу (власнику) через інтернет повідомлення з прикріпленим зображенням, зберігає знімки з відеокамер і відлякую зловмисника голосовим попередженням та сиреною. Вона також забезпечує контроль та охорону об’єкта від таких загрозливих чинників як зламування системи відкриття дверей (контроль доступу), пожежа, затоплення, витік побутового газу. Система може в режимі реального часу відстежувати стан об’єкту нерухомості та вразі виникнення загрози повідомляти користувача про небезпеку», — розповідає розробник.

Цей проект є логічним продовженням попередньої бакалаврської роботи Анатолія Гасинського, яка також виконувалася на кафедрі обчислювальної техніки та програмування під керівництвом професора Володимира Скородєлова. Розроблена ним багатофункціональна система (БФС) на базі мініатюрного однокристального комп’ютера Raspberry Pi здатна замінити користувачеві громіздкий стаціонарний персональний комп’ютер, дорогий медіацентр та охоронну систему.

З появою такого функціонала БФС набуває ознак систем типу «Розумний будинок». За словами викладачів кафедри, відкрита архітектура системи забезпечується як на апаратному так і на програмному рівні, що дозволяє достатньо просто інтегрувати в її структуру додаткові датчики, пристрої та системи керування. Таким чином, систему можна масштабувати і розширювати функціональні можливості.

Під час захисту Анатолій Гасинський продемонстрував діючий прототип БФС, який можна використовувати також і в навчальному процесі.

Інший дипломний проект, який професорсько-викладацький склад кафедри оцінив на «відмінно», належить  студенту Івану Козеровському. Він розробив додатковий комплект мікроконтролерних пристроїв (КМКП) для систем управління автомобілем з інжекторним впорскуванням палива. Розробка Івана дозволяє замінити рідкісні дорогі датчики більш сучасними, надійними та менш дорогими. Відкрита архітектура апаратно-програмних засобів дозволяє достатньо просто інтегрувати в КМКП додаткові датчики та розширювати функціональні можливості комплекту.

«Бурхливий розвиток технологій автомобілебудування та введення нових екологічних норм призвело до зростання темпів оновлення модельних рядів автомобілів. Саме через це автовиробники відмовляються від випуску технологічно складних та дорогих у виробництві запчастин для авто, яким більше 10-15 років, хоча таких не нових автомобілів ще досить багато, а деякі з них можуть бути доволі рідкісними та цінними. Для власників таких авто, питання заміни дорогих датчиків, які вже офіційно не виробляються, є дуже актуальною задачею. Саме її вирішенню присвячений мій проект», — пояснює Іван.

Цією роботою він займався під керівництвом професора Володимира Скородєлова на кафедрі обчислювальної техніки та програмування протягом останніх 1,5 років навчання в університеті.

Слід зазначити, що діючий комплект розроблених Іваном пристроїв за останній рік було встановлено на понад 100 автомобілів. Його розробку можна знайти в інтернеті.

Все більш актуальною задачею світового масштабу стає економія енергоресурсів, зокрема ресурсів, які використовуються на опалення приміщень. Це обумовлено, в першу чергу, вартістю самих ресурсів, а, по-друге, мінімізацією негативного впливу на навколишнє середовище за рахунок зменшення викиду парникових газів. Саме з цією темою був пов’язаний дипломний проект «Розробка інтелектуальної системи керування опаленням кімнати» студентки НТУ «ХПІ» Ірини Садохи. Під  керівництвом доцента Максима Ліпчанського вона розробила програмно-апаратну систему.

Серед основних переваг цієї розробки можна виділити:

  • можливість керування декількома нагрівальними приладами одночасно;
  • автоматичний за розкладом та ручний режими роботи;
  • дистанційне вмикання та вимикання приладів у ручному режимі, що не потребує фізичного доступу до нагрівачів, при цьому керування здійснюється через комп’ютер або смартфон;
  • застосування сучасних мережевих технологій, зокрема технології WiFi, WEB інтерфейсу для керування роботою системи, що робить керування зручним та інтуїтивно зрозумілим;
  • невисока собівартість експериментального зразка за рахунок оптимального використання сучасної елементної бази;
  • зменшення витрат на опалення за рахунок енергоспоживання «на вимогу» (у той час, коли опалення необхідно);
  • можливість інтеграції розробленої системи у концепції «розумного будинку».

Створена Іриною інтелектуальна система опалення кімнати є конкурентоспроможною та значно дешевшою за аналоги, які зараз представлені на ринку. «При розгляді аналогічних систем було визначено їх недоліки та переваги, а також корисні функціональні можливості, які були втілені при виборі елементів та при розробці системи», — розповідає авторка розробки.

Професорсько-викладацький склад кафедри обчислювальної техніки та програмування НТУ «ХПІ» відзначив високий рівень підготовки дипломних проектів випускників та вміле використання сучасних інформаційних технологій при виконанні поставлених задач.