Реформи науки: ХПІ об’єднав наукову громадськість України

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

В НТУ «ХПІ» відбулося виїзне засідання президії Ради проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів та директорів наукових установ МОН України. Темою зборів стало реформування української науки. З доповідями виступили: Перший заступник міністра освіти і науки України Юрій Полюхович, Директор директорату науки МОН України Дмитро Чеберкус, ректор НТУ «ХПІ» професор Євген Сокол, інші представники наукової громадськості Харкова і України. Також гостей ознайомили з науково-технічним потенціалом ХПІ — зокрема, їм показали унікальні розробки науково-дослідного інституту «Молнія».

Засідання об’єднало наукову громадськість України: ректорів найбільших вишів Харкова, проректорів з наукової роботи, представників Міністерства освіти і науки, молодих вчених. Його провів заступник голови президії Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, проректор НТУ «ХПІ» Андрій Марченко.

Головною темою зустрічі стало реформування університетської науки України. Було заслухано доповідь Директора директорату науки МОН України Дмитра Чеберкуса «Програма діяльності уряду України: реформа науки», а також виступ ректора НТУ «ХПІ» професора Євгена Сокола про науково-освітню діяльність харківського Політеху. У числі почесних гостей заходу: перший заступник міністра освіти і науки України Юрій Полюхович, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів м. Харкова Віль Бакіров, президент Харківського університетського консорціуму Людмила Бєлова, директор департаменту науки і освіти Харківської облдержадміністрації Лариса Карпова, члени Рад молодих вчених.

Гостей також ознайомили з розробками вчених і науковим потенціалом НТУ «ХПІ». Так, проректорам з наукової роботи закладів вищої освіти України і директорам наукових установ показали найбільший в Україні Високовольтний зал НТУ «ХПІ», вони також відвідали Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Молнія» (НДПКІ «Молнія») Національного технічного університету «ХПІ». Тут гостям продемонстрували Еталон України імпульсних електричних і магнітних полів для метрологічної атестації вимірювальних засобів, унікальну лабораторію імпульсних технологій. Особливий інтерес викликала розробка вчених НДПКІ «Молнія» — інноваційний індикатор грозової небезпеки (прилад «IKC-1»), який попереджає про високу ймовірність удару блискавки в місці спостереження. Його дія заснована на вимірі напруженості електричного поля, яке змінює свої показники під час наближення грози. Представлений пристрій здатний попередити про можливий удар блискавки за 20-30 хвилин за допомогою звукового, світлового або іншого сигналу.

Також гостям показали роботи з комплексних досліджень напружено-деформованого стану деталей складних геометричних форм при термічному і механічному їх навантаженні, виконані вченими кафедри теорії та систем автоматизованого проектування механізмів і машин (зав. каф. Микола Ткачук).

pdf_DV

Довідка:

НДПКІ «Молнія» НТУ «ХПІ» — найбільший науково-дослідний і випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, на розробці електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. НДПКІ «Молнія» та його експериментальна база (дослідно-випробувальний полігон), яка є об’єктом національного надбання, за своїми науковими можливостям і технічним оснащенням не має світових аналогів. В інституті активно виконуються роботи з напряму забезпечення енергетичної безпеки України шляхом підвищення надійності роботи діючих стратегічних енергооб’єктів за рахунок контролю стану їх заземлюючих пристроїв та модернізації систем захисту від блискавок.

Фахівцями інституту розроблені експериментальні зразки генераторів, засобів вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, об’єднане в спеціальні випробувальні установки, які забезпечують реалізацію процедури оцінки відповідності зразків озброєння і військової техніки вимогам стандарту НАТО AECTP 500 до: 2016 (аналог військового стандарту США MILSTD 461G: 2011) до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху (за видом NRS03) і затухаючих коливальних кондуктивних перешкод (за видом NCS09).