У ХПІ відбулася зустріч, присвячена 100-річчю видатних вчених — Сергія Богомолова та Анатолія Бурлакова

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

У музеї історії НТУ «Харківський політехнічний інститут» було організовано зустріч, присвячену сторічним ювілеям знаменитих науковців вишу, випускників кафедри динаміки та міцності машин інженерно-фізичного факультету 1951р., учасників Другої світової війни професорів Сергія Івановича Богомолова та Анатолія Васильовича Бурлакова. Сергій Богомолов — заслужений діяч науки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний доктор НТУ «ХПІ», доктор технічних наук, професор, який з 1960р. по 1992р. очолював кафедру динаміки та міцності машин вишу. Анатолій Бурлаков — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор. Учасники заходу — студенти, викладачі та співробітники Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту ХПІ.

Під час зустрічі гості — вчені харківського Політеху, учні професорів Богомолова та Бурлакова — розповідали про їхній життєвий шлях, досягнення, внесок у розвиток науки та становлення кожного.

Так, професор Геннадій Львов зазначив, що тандем Сергія Івановича та Анатолія Васильовича був дуже плідним для кафедри динаміки та міцності машин харківського Політеху (ДММ). Разом із розвитком класичних напрямів, впроваджувалися інноваційні та нестандартні підходи. Перші дисертації з використанням ЕОМ були захищені саме тут, у 1980-х роках вчені кафедри ДММ брали участь у створенні обладнання для газопроводу Ямал – Західна Європа, активно займалися аерокосмічними проектами, серед яких дослідження для створення багаторазового комплексу «Буран». «Наукою мають займатися не ті, хто може нею займатися, а ті, хто НЕ МОЖЕ нею не займатися. Професор Бурлаков та професор Богомолов повністю відповідали цим критеріям», —розповів професор Геннадій Львов.

За словами професора ХПІ Едуарда Сімсона, вчений Богомолов відіграв важливу роль у його становленні як професіонала: «Сергій Іванович був дуже талановитим організатором. У нього я навчався мистецтву адміністрування та менеджменту». Він також зазначив, що наприкінці 80-х років Сергій Іванович запропонував створити першу в СРСР фірму, яка виробляла ультразвукове обладнання, під час виробництва якого застосовувалися математичні розрахунки Едуарда Сімсона.

«Професор Богомолов внутрішньо та зовні відповідав критеріям справжнього професора, який підтримував молодих вчених у зростанні, постійному самовдосконаленні, вивченні іноземних мов», — поділився своїми спогадами професор НТУ «ХПІ» Євген Александров. Він також розповів, що у 1990-ті роки Сергій Іванович на чолі групи однодумців займався концепцією гуманізації технічної освіти, рекомендованою для вивчення у вищих навчальних закладах України, та написав книгу «Інженер ХХІ століття — найгуманніша спеціальність на Землі».

«Майже всі професори та завідувачі кафедр інженерно-фізичного факультету в різні часи — учні та послідовники професорів Бурлакова та Богомолова. Праці вчених фактично є основним трендом у розвитку сучасної механіки», —  зазначив у своєму виступі професор ХПІ Дмитро Бреславський. Він розповів, що студентом слухав лекції професора Богомолова, а праці Бурлакова визначили його подальшу наукову спрямованість як фахівця у галузі теорії повзучості, пластичності та руйнування, використання інформаційних технологій.

Професор Валерій Конкін поділився з присутніми особистими спогадами, які пов’язані зі спілкуванням із професорами Богомоловим та Бурлаковим. «Вважаю подарунком долі можливість навчатися та спілкуватися з видатними вченими та педагогами», — розповів Валерій Миколайович.

Завідувач кафедри механіки суцільних середовищ та опору матеріалів НТУ «ХПІ» професор Валерій Хавін був аспірантом професора Богомолова. У своєму виступі він згадав, як науковий керівник підтримував самостійність та ініціативу молодих вчених, допомагав вирішувати складні ситуації. «Професор Бурлаков запам’ятався толерантністю до студентів та справжнім любителем футболу», — зазначив Валерій Хавін.

«Сергій Богомолов та Анатолій Бурлаков були яскравими особистостями, які належали до золотої скарбниці видатних викладачів харківського Політеху. Вони підтримували не лише високий рівень спеціальних знань, а й прояв творчих здібностей студентів за іншими напрямами, наприклад, участь у підготовці театральних вистав, музичних програм», — розповів випускник кафедри ДММ, керівник студентського театру естрадних мініатюр «Абзац» Палацу студентів ХПІ Олександр Іванов.

На завершення зустрічі виступив директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту, професор Олексій Ларін. Він високо відзначив наукову, педагогічну діяльність своїх вчителів, серед яких професор ХПІ Геннадій Львов. «Беріть безцінні знання, які передають викладачі, вони унікальні. Я дуже вдячний своїм Вчителям. Мої успіхи — це їхні успіхи. Такі зустрічі мають важливе значення для того, щоб історія ХПІ та його наукових шкіл не переривалася. Без минулого немає майбутнього».

Організатори заходу — співробітники музею історії НТУ «ХПІ» — висловили подяку представникам кафедри ДММ завідувачу Олексію Водці та лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувачу кафедри теоретичної механіки НТУ «ХПІ» у 1995-2020рр. доктору технічних наук, професору Олегу Морачковському за матеріали, що передані до музею.

Довідка:

Долі професорів Сергія Івановича Богомолова (26.09.1921–02.11.1999) та Анатолія Васильовича Бурлакова (28.03.1921–05.02.1981) дуже схожі. Обидва після закінчення школи вступили до інститутів, але в 1939 р. були призвані до лав армії. Під час Другої світової війни брали участь у бойових діях: С.І. Богомолов — на Далекому Сході, А.В. Бурлаков — у боях за визволення України, у вересні 1943 р. під час форсування Дніпра отримав тяжке поранення, що позначилося на його подальшому житті. Але бажання вчитися привело їх на спеціальність «Динаміка та міцність машин» до Харківського механіко-машинобудівного інституту (нині НТУ «ХПІ»), який вони закінчили у 1951 році та отримали дипломи з відзнакою. Обом було запропоновано навчання в аспірантурі під керівництвом видатного вченого, академіка АН УРСР А.П. Філіппова, після закінчення якої та блискучого захисту кандидатських дисертацій, молоді вчені розпочали свою трудову діяльність на інженерно-фізичному факультеті та пройшли шлях до професорів, відомих вчених.

Професор С.І. Богомолов займався динамікою, коливаннями, швидкоплинними та нестаціонарними процесами.

Професор А.В. Бурлаков за науковим напрямом вивчав статичні задачі, повільноплинні процеси, тривалу міцність.

У 1974р. захистивши докторську дисертацію, проф. А.В. Бурлаков вперше вирішив низку нових задач теорії повзучості оболонок. Ця робота мала велике практичне значення для відновлення енергомашинобудування СРСР. Дослідження професора в галузі нелінійної механіки, теорії повзучості оболонок та довготривалої міцності увійшли до енциклопедичного видання АН УРСР та були визнані провідними вченими США, Великої Британії та Німеччини.

Наукові інтереси професора С.І. Богомолова були пов’язані з проблемами динамічної фортеці турбомашин, зокрема з проблемами коливань їх дисків і лопаток, і в 1969р. він успішно захистив докторську дисертацію.

Сергій Іванович Богомолов, окрім наукової діяльності, виявив себе як видатний організатор. Саме йому академік А.П. Філіппов у 1960р. передав управління кафедрою, яку Сергій Іванович успішно очолював понад 30 років. За час завідування кафедрою динаміки та міцності машин ХПІ він створив науково-дослідну лабораторію; розпочав видання республіканського науково-технічного збірника «Динаміка та міцність машин»; в університеті та на кафедрі був організований обчислювальний центр; налагоджено співпрацю з кафедрами Магдебурзького університету (Німеччина) та Мішкольського університету (Угорщина); організовано спеціалізовану Вчену Раду із захисту кандидатських та докторських дисертацій; відкрито філію кафедри при Інституті проблем машинобудування АН УРСР; групі викладачів та випускників кафедри присуджено Державні премії України в галузі науки та техніки.

Гості заходу:

Олексій Ларін — директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту, доктор технічних наук, професор;

Геннадій Львов — проректор НТУ «ХПІ» з наукової роботи у 1991—2000рр., декан інженерно-фізичного факультету ХПІ у 1988—1990рр., завідувач кафедри динаміки та міцності машин у 1992-2020рр., академік академій наук, професор;

Едуард Сімсон — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки, ініціатор багатьох інноваційних проектів у Харкові та Україні, доктор технічних наук, професор;

Євген Александров — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри інформаційних технологій та систем колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова у 1992-2007 рр., доктор технічних наук, професор;

Дмитро Бреславський — декан ІФ факультету у 2001-2015рр., завідувач кафедри комп’ютерного моделювання процесів та систем, доктор технічних наук, професор;

Валерій Конкін — декан ІФ факультету в 2015-2018рр., перший директор Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту, нині заступник директора ННІФ інституту, професор кафедри механіки суцільних середовищ та опору матеріалів;

Валерій Хавін — завідувач кафедри механіки суцільних середовищ та опору матеріалів, професор;

Олексій Водка — завідувач кафедри динаміки та міцності машин, лауреат премії Президента України для молодих вчених, кандидат технічних наук, доцент;

Олександр Іванов — керівник студентського театру естрадних мініатюр «Абзац» Палацу студентів НТУ «ХПІ», член Національної спілки журналістів України.