Незважаючи на оголошений в Україні карантин, пов’язаний з коронавірусом COVID-19, НТУ «ХПІ» продовжує стабільну роботу, забезпечуючи своєчасну виплату стипендій і заробітних плат, підтримуючи стан своїх життєво важливих об’єктів, організовуючи наукову і освітню діяльність в сучасному онлайн-форматі. У зв’язку з цим, ми вирішили відкрити нову рубрику «Продовжуємо вчитися разом з ХПІ!», в якій викладачі вишу будуть розповідати про свій досвід впровадження різних методів онлайн освіти. Наприклад, на кафедрі промислової та біомедичної електроніки харківського Політеху в режимі «онлайн» проводять не лише лекції та семінари, а й лабораторні роботи.
Коли з’явилося розпорядження ректора про введення карантину в НТУ «ХПІ», на сайті кафедри промислової та біомедичної електроніки розмістили інформацію про старт роботи в онлайн форматі та посилання на хмарне сховище файлів. Один з викладачів кафедри — доцент кафедри Богдан Стисло — розповів, що в цьому семестрі працює над двома курсами, і в якості робочої платформи для відеоконференцій зі студентами була обрана програма Skype: «Ми заздалегідь домовляємося про дату і час наступного заняття. Я пропоную студентам брати активну участь в обговоренні матеріалу — можливість трансляції робочого столу учасника бесіди дозволяє демонструвати одночасно всій групі презентаційні та довідкові матеріали, спільно виконувати синтез електронних схем, написання програмного коду тощо. Фактично, викладач працює з проектором, зображення з якого формується одночасно на моніторах учасників бесіди. Студенти, які не змогли взяти участь в онлайн-занятті, або ті, хто хоче ознайомиться з матеріалом лекції повторно, можуть переглянути відеозапис, поставити питання в чаті або під час наступного заняття».
Богдан Стисло зазначає, що і до введення карантину для колективної роботи студентів над курсовими проектами, іншими завданнями використовувалися месенджери. Зараз обговорення різних навчальних питань, завдань, передача файлів здійснюється в Telegram, в тому числі відправка завдань на перевірку викладачеві.
Крім лекцій, в онлайн перейшли і практичні завдання. «Лабораторні роботи з дисципліни «мікропроцесорна техніка» ми виконуємо із застосуванням програмного симулятора, який адекватно відтворює роботу мікроконтролера. У разі, коли студенти хочуть перевірити свій код на реальному стенді, вони просто надсилають мені свій файл прошивки, а у відповідь отримують фото або відео роботи реального пристрою», — сказав Богдан. Для онлайн-тестування студентів він використовує Microsoft-форми від Office 365. Налаштування сервісу дозволяє відкрити тест тільки в заданий проміжок часу і здійснювати вхід за попередньо створеним акаунтом.
За словами Богдана Стисла такий незвичайний формат проведення занять, як відеолекції, цікавий студентам, і ці напрацювання в майбутньому можуть бути використані як засіб гейміфікації навчального процесу.
Асистент кафедри промислової та біомедичної електроніки Микола Махонін розповів, що комунікацію зі студентами — створення чатів, присвячених окремим предметам, спілкування і розбір тем він теж здійснює в Telegram. Для «живого» спілкування в режимі конференції використовує Skype, що дозволяє пояснити матеріал студентам, відповісти на питання. Микола відзначає, що рівень самостійності студентів підвищується — вони почали ретельніше виконувати завдання, шукати більше додаткової інформації, пов’язаної з темою, яку досліджують.