У ХПІ відзначили 100-річний ювілей видатного вченого Любчика

У НТУ «Харківський політехнічний інститут» відбулася онлайн-конференція, присвячена 100-річному ювілею відомого вченого вишу, засновника династії політехніків, професора Михайла Абрамовича Любчика. Михайло Любчик — доктор технічних наук, спеціаліст у галузі проблем теорії, проектування та промислового впровадження технічних засобів електроавтоматики, робототехніки та медичної техніки, Заслужений працівник народної освіти України, Державний стипендіат Президента України в галузі освіти, лауреат Національної іміджевої програми «Лідери ХХI століття». Спікери заходу — випускники ХПІ, які особисто знали та працювали з ювіляром, а також представники династії — професор ХПІ Леонід Любчик та його дружина Галина Грінберг. Організатори — музей історії та кафедра електричних апаратів вишу.

Онлайн-конференція відбулася 27 жовтня. Під час заходу вчені ХПІ згадували про видатного, прогресивного вченого, його внесок у науку, розвиток вишу, а також про унікальні якості особистості ювіляра.

Почесний ректор ХПІ, професор Леонід Товажнянський зазначив: «Все життя професор Михайло Любчик присвятив харківському Політеху. Довгі роки він працював членом робочої групи Міністерства освіти України зі штатного розрахунку професорсько-викладацького складу. Михайло Абрамович був видатним методистом та організатором навчального процесу». Спікер додав, що пропозиція професора про збільшення часу на викладання фундаментально-теоретичних дисциплін з математики, фізики, механіки та ін. при розробці індивідуальних навчальних планів значно підвищила рівень підготовки випускників ХПІ. За словами Леоніда Товажнянського, професор Любчик дбав про впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес та наукові дослідження. Завдяки йому були придбані перші ЕОМ (електронно-обчислювальні машини), створено обчислювальний центр вишу.

У своєму виступі учасник конференції, професор ХПІ Анатолій Бойко зазначив про внесок Михайла Абрамовича у підготовку іноземних студентів. Так, на кафедрі електричних апаратів учений виховав близько 50 іноземних фахівців з Алжиру, Куби, Лівану, Болгарії, Нігерії, Польщі, Танзанії та ін. Професор Бойко розповів учасникам про аспіранта Мамаду Сіссе (Гвінея), який, повернувшись на батьківщину, досяг великих успіхів. За них він неодноразово дякував викладачам кафедри, і насамперед професору Любчику.

Директор музею історії харківського Політеху Ганна Бистріченко представила учасникам історичні фотографії: довоєнного життя студентів Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ, зараз ХПІ), важкого періоду війни, післявоєнного часу, відновлення міста та інституту, розквіту наукових досягнень ХПІ та про внесок професора Михайла Любчика у розвиток електротехнічної науки у харківському Політеху. Також розповіла про дружину професора — Суламіфь Шульман, яка теж закінчила ХЕТІ, а потім викладала в електромеханічному технікумі.

Спогадами про Суламіфь Йосипівну поділився її студент, професор ХПІ Валерій Михайлов. Він після технікуму закінчив і харківський Політех, де готував диплом під керівництвом Михайла Любчика.

Про різноманіття інтересів — впровадження технічних засобів електроавтоматики, удосконалення навчального процесу, приладів, технічних засобів, робототехніки, магнітотерапії та створення штучного серця, продовження та розробку низки нових напрямів наукової школи низьковольтного електроапаратобудування — і про унікальні людські якості говорили учасники онлайн-конференції. Серед них — проректор з науково-педагогічної роботи НТУ «ХПІ», професор Юрій Зайцев, завідувач кафедри теоретичних основ електротехніки ХПІ, професор Марина Резінкіна, завідувач кафедри соціально-гуманітарної політики Інституту державного управління ХНУ ім. В.Н.Каразіна, професор Віктор Єлагін, завідувач кафедри електричних апаратів ХПІ, професор Євген Байда.

Проректор ХПІ Юрій Зайцев та викладач кафедри фізичного виховання Олег Толстунов розповіли учасникам про сучасних представників династії Любчик — видатного професора кафедри комп’ютерної математики та аналізу даних ХПІ Леоніда Михайловича та його дружину — доцента кафедри економічної кібернетики та маркетингового менеджменту вишу Галину Леонідівну. За словами Леоніда Любчика, їхні діти: Марія та Євген є гідними продовжувачами династії, які крім наукових мають значні спортивні досягнення у плаванні та бадмінтоні.

На завершення онлайн-конференції Леонід та Галина подякували учасникам за пам’ять про ювіляра та сказані про нього теплі слова, побажали всім міцного здоров’я та натхнення.

Довідка:

Онлайн-конференція на честь 100-річного ювілею Михайла Любчика була запланована у 2020 році, але у зв’язку з пандемією була перенесена.

Михайло Абрамович Любчик (04.10.1920, Харків  — 17.07.2007) — спеціаліст у галузі електромеханічних систем. У 1946 закінчив Харківський електротехнічний інститут (зараз НТУ «ХПІ»), де відтоді працював: з 1985 — професор кафедри електричних апаратів. Основні напрями наукових досліджень: оптимальне проектування силових електромагнітних механізмів засобів автоматики; розробив теорію феромагнітних шунтів та метод коригування функцій, на базі якого створив високоефективні електромагнітні виконавчі прилади промислового та спеціального призначення, зокрема для імплантів штучного серця.

Леонід Любчик — представник династії, завідувач кафедри комп’ютерної математики та математичного моделювання НТУ «ХПІ» у 2004-2021рр. (нині — комп’ютерної математики та аналізу даних), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член Науково-методичної ради, Національного комітету України з автоматичного управління, член Нью-Йоркської академії наук (США), Міжнародного наукового товариства IEEE, академік АНВШ України, доктор технічних наук, професор.

Галина Грінберг — кандидат технічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики та маркетингового менеджменту НТУ «ХПІ», автор перших в Україні робіт зі статистичного аналізу системи ЗНО, дружина Леоніда Любчика.

Леонід Товажнянський — Почесний ректор НТУ «ХПІ», голова Вченої ради вишу, член-кореспондент НАНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний академік Академії педагогічних наук України, Почесний громадянин м. Харкова, доктор технічних наук, професор.

Юрій Зайцев — проректор з науково-педагогічної роботи НТУ «ХПІ», кандидат технічних наук, доцент, професор.

Анатолій Бойко — проректор ХПІ з навчальної роботи і міжнародних зв’язків у 1972–1985 рр., директор департаменту промисловості ООН у 1985–1999 рр., завідувач кафедри турбінобудування НТУ «ХПІ» у 2004–2017 рр., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук.

Віктор Єлагін — проректор ХПІ з адміністративно-господарської роботи у 1993-1995 рр., доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарної політики Інституту державного управління ХНУ ім. В.Н. Каразіна, професор.

Валерій Михайлов — завідувач кафедри інженерної електрофізики НТУ «ХПІ» у 1996-2005 рр., доктор технічних наук, професор.

Марина Резінкіна — завідувачка кафедри теоретичних основ електротехніки НТУ «ХПІ», доктор технічних наук, професор.

Євген Байда — завідувач кафедри електричних апаратів НТУ «ХПІ», доктор технічних наук, професор.

Олег Толстунов — багаторічний керівник спортивного клубу «Політех», суддя республіканської та всесоюзної категорії, викладач кафедри фізичного виховання НТУ «ХПІ».