Професорка ХПІ виступила на церемонії у Дрезденському технічному університеті

Директорка Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу НТУ «ХПІ» професорка Наталія Краснокутська відвідала Міжнародний інститут Циттау (IHi Zittau) Дрезденського технічного університету (TU Dresden, Німеччина). Вона виступила на церемонії відкриття 2022/2023 академічного року, представивши харківський Політех, як партнера німецького вишу. Співробітництво здійснюється у рамках проекту «Ukraine digital: TUD baut Brücken», який фінансується за програмою DAAD і націлений на підтримку українських вишів. Відбувся також ряд ділових зустрічей з керівництвом TU Dresden і IHi Zittau, де обговорювалась подальша кооперація з ХПІ: запуск програми подвійних дипломів з міжнародного бізнесу, проведення спільних наукових досліджень та інше.

«Завдяки участі ХПІ у проекті «Ukraine digital: TUD baut Brücken» вже зараз створена основа для більш тісної спільної роботи українського та німецького вишів. Зокрема, за проектами академічної мобільності викладачів і студентів, у науковій діяльності. Програма подвійних дипломів потребує ще узгодження навчальних планів та термінів навчання, але мотивація та зацікавленість у її впровадженні з обох сторін — висока. Тому немає сумнівів, що необхідні кроки будуть зроблені», — сказала директорка Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу НТУ «ХПІ» Наталія Краснокутська.

Відзначимо, що учасником проекту «Ukraine digital: TUD baut Brücken» від харківського Політеху є професорка кафедри менеджменту Оксана Маковоз. Крім цього, завдяки цій ініціативі вже сьогодні десять студентів-менеджерів НТУ «ХПІ» отримали можливість безкоштовно вивчати німецьку мову.

Довідка:

«Ukraine digital: TUD baut Brücken» — підпроект програмної лінії «Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis» («Україна цифрова: Забезпечення академічного успіху під час кризи»), яка фінансується DAAD. Мета — підтримка українських університетів, щоб студенти, а також вчені в Україні та з України мали перспективу у продовженні академічної кар’єри, незважаючи на обмеження, викликані війною.