Більшість українських біженців 2022р. — представники середнього класу: Дослідження соціологів ХПІ

Вчені кафедри соціології та публічного управління НТУ «ХПІ» завершили перший етап соціологічного дослідження «Біженці та внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики та практики». Було опитано 1170 осіб із різних регіонів України. Встановлено, що більшість українських біженців — містяни середнього класу, які зайняті у різних галузях господарства та бізнесу, мають досить високий рівень доходу. Серед них, переважно, сімейні люди з вищою освітою.

Вчені ХПІ присвятили своє дослідження аналізу соціальних характеристик та практик, які здійснювали біженці та внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. В його основі лежать результати інтернет-опитування, в якому взяли участь 1170 осіб з різних регіонів України.

Згідно з дослідженням соціологів ХПІ, більшість опитаних мали певне занепокоєння щодо можливої агресії з боку Росії. Проте загалом українці практично не готувалися до початку військових дій і, звичайно, не думали про шляхи евакуації. З початком війни більшість опитаних відкладали евакуацію — 55% респондентів сподівалися, що військові дії скоро закінчаться, 37% не хотіли їхати, «бо тут моя Батьківщина». Мотивом, що сприяв якнайшвидшій та терміновій евакуації, стала тривога за життя дітей, онуків, близьких та власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні військової агресії (близько 3% опитаних), першого дня та на першому тижні військової агресії (до чверті респондентів). Найбільша частина респондентів була евакуйована у березні 2022 року та протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.

Цікавий факт, що серед біженців більше містян, ніж селян. Це зумовлено не лише тим, що у містах відзначається велика концентрація мобільної молоді та дітей, які потребують опіки та допомоги. У жителів міст — вищий рівень освіти, що допомогло їм використовувати різні канали отримання інформації про переїзд, був більший доступ до транспорту для евакуації, до того ж вони менше прив’язані до господарства, як до джерела доходу. Крім того, містяни виявилися більш незахищеними (у містах фактично не було укриттів), тоді як селяни могли використовувати власний льох для сховища та безпеки.

Також встановлено, що більшість опитаних біженців та ВПО — представники середнього класу, які мають сім’ю та дітей з вищою освітою, зайняті у різних галузях господарства (велику когорту складають педагоги та науковці, представники ІТ-сфери та сфери послуг), самозайняті особи та власники бізнесу. Ці люди мають досить хороший рівень економічного капіталу (наявність у власності житла і автомобіля, високий рівень споживчої поведінки). Так, згідно з дослідженням, 46% респондентів залишали свої будинки на власних автомобілях, і лише 18% — на евакуаційних поїздах.

Результати першого етапу дослідження соціологів ХПІ будуть опубліковані в Альманасі «Грані» (№6). Готується колективна монографія.

Довідка:

З початку повномасштабної війни на території України кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 8 млн. людей.

За даними від 28.11.2022р. Агентства у справах біженців ООН, кількість громадян України, які зареєструвалися як біженці у країнах Євросоюзу, сягає понад 4,75 мільйона.

Перший етап соціологічного дослідження «Біженці та внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики та практики» проводився вченими кафедри соціології та публічного управління під керівництвом професора Марини Бірюкової у червні-липні 2022 року.