Йому підкорилися задачі століть: Професору ХПІ Льву Раскіну — 90!

14 червня 2025 року виповнюється 90 років видатному вченому, талановитому педагогу й людині великої душі, доктору технічних наук професору кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління Навчально-наукового інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Льву Григоровичу Раскіну.  Він – унікальний науковець, володар почесного звання «Вчений року» від Оксфордського Академічного Союзу (2015 р.) за вирішення задачі Чебишева, над якою з 1873 року билися провідні математики світу. Область наукових інтересів Льва Раскіна: теорія ймовірностей, випадкові процеси, методи оптимізації, системи штучного інтелекту. В Харківському Політеху вчений працює вже біля 50  років, розпочавши свій науковий та освітянський шлях  на кафедрі  системного аналізу та управління.

Лев Григорович  Раскін народився 14 червня 1935 року в Харкові. У 1953 році закінчив школу із золотою медаллю, того ж року став переможцем олімпіади з математики та вступив до Військової інженерної радіотехнічної академії (ВІРТА).  Після випуску ( з 1958 р.)  Лев Раскін працював інженером з радіолокаційних станцій у радіотехнічному полку. У 1961 році вступив до ад’юнктури при ВІРТА, де у 1964 році захистив кандидатську дисертацію з військової кібернетики. Його наукова діяльність була неодноразово відзначена, зокрема дипломом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти (1980) за найкращу наукову роботу.

За службу Лев Григорович був нагороджений урядовими відзнаками, зокрема медаллю «За військову доблесть». У 1987 році, в званні полковника, він звільнився в запас і продовжив кар’єру у Харківському політехнічному інституті (нині — Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут»). У 1989-2001 роках очолював кафедру системного аналізу та управління, з 1992 року обіймає звання професора. У 1994 році захистив докторську дисертацію з проблем прогнозування технічного стану складних систем. У 2002 році професор Раскін перейшов на кафедру економічної кібернетики та маркетингового менеджменту. У 2009 році очолив новостворену кафедру комп’ютерного моніторингу та логістики, а з 2023 року працює професором кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління Навчально-наукового інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Професор Раскін — автор понад 400 опублікованих наукових робіт, в тому числі 12 монографій. За весь період своєї професійної діяльності він підготував понад 70 кандидатів (21 – у НТУ «ХПІ») та 10 докторів технічних наук(3 – у НТУ «ХПІ»). Він є академіком Академії наук технологічної кібернетики України, членом International Academy of Sciences, Technologies and Engineering, а також входить до складу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при НТУ «ХПІ» та редакційної колегії збірника «Вісник НТУ «ХПІ».

У 2015 р. Оксфордський Академічний Союз за результатами щорічного конкурсу присвоїв Льву  Раскіну почесне звання «Вчений року» за вирішення задачі П.Л. Чебишева, над якою працювали такі визначні математики, як А.А. Марков та Т. Стілтьєс. Над нею билися з 1873 року! В 2019 р. Оксфордський Академічний Союз нагородив професора Раскіна Дипломом Вищої Ступені за краще рішення задачі Гамільтона.

Сфера наукових інтересів професора Раскіна охоплює методи оптимізації, дослідження операцій, системи штучного інтелекту, теорію ймовірностей, випадкові процеси та статистичний аналіз. Значна частина його робіт присвячена оцінюванню стану складних систем і розробці експертних систем, зокрема для медичної діагностики. Лев Григорович Раскін–член Вченої ради Української асоціації «Комп’ютерна медицина», редакційної колегії журналу «Клінічна інформатика та телемедицина» та активний учасник підготовки нової генерації фахівців з інформаційних технологій і математичного моделювання.

Колектив НТУ «ХПІ», Навчально-наукового інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій, кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління щиро вітає Льва Григоровича з ювілеєм, бажає міцного здоров’я, невичерпної енергії та нових наукових звершень!

Поділитись: