Понад п’ять тисяч студентів, аспірантів, викладачів та науковців стали учасниками заходів, які Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» проводив на честь Дня науки в Україні. Міжнародна науково-практична конференція «MicroCAD-2025», круглі столи, вебінари, лекції у Харківському Політеху об’єднали представників всіх регіонів України та 30-ти країн світу. У святкові дні відбулося 12 офіційних подій, що стало найкращим показником за останні роки. На урочистому заході у Запоріжжі, організатором якого виступило Міністерство освіти і науки України, НТУ «ХПІ» отримав Подяку, а шестеро науковців університету – Грамоти та Подяки МОНУ.
Конференція «MicroCAD-2025»
Головною подією святкових наукових днів стала щорічна 33-а Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (MicroCAD-2025). Відкриття форуму в НТУ «ХПІ» відбулося 14 травня 2025 року. Пленарне та секційні засідання в онлайн та офлайн форматах об’єднали понад три тисячі учасників. Після завершення конференції був виданий збірник 1800 тез доповідей науковців, що стало найбільшим показником за всю історію проведення форуму.
Круглі столи, вебінари та лекції у Харківському Політеху
В НТУ «ХПІ» відбулися також науково-освітні заходи, у яких взяли участь студенти, викладачі, випускники, науковці та молодь, зацікавлена в інноваціях. На «круглих столах» провідні вчені, галузеві фахівці і представники підприємств обговорили інноваційні технології в теплозабезпеченні, децентралізовані системи енергозбереження, термохімічні підходи до використання українського вугілля, йшла мова і про роль студентських наукових гуртків у генерації ідей. Два тематичні вебінари організувала кафедра парогенераторобудування Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ». Один із них був проведений для учнів ліцею, які ознайомилися із сучасними досягненнями в енергетиці. Науковці Молодіжного наукового об’єднання «Енергетичний хаб» ННІ ЕЕЕ НТУ «ХПІ» підготували семінари, присвячені проєктному менеджменту та програмі SAM для моделювання сонячних електростанцій. Співробітники Науково-дослідної частини НТУ «ХПІ» розповіли про грантові програми міжнародного науково-технічного співробітництва Харківського Політеху, зокрема про можливості участі у програмах ЄС, наприклад, у «Горизонт – Європа». Великий інтерес у аудиторії викликала лекція англійською мовою доцентки кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови Навчально-наукового інституту міжнародної освіти НТУ «ХПІ» Вікторії Ларченко «Color Promotion: Case Studies». Викладачка розкрила стратегії просування кольору у модній індустрії та бізнесі загалом, продемонструвала реальні приклади впливу кольору на поведінку споживачів.
Нагороди науковцям ХПІ від МОН України
На урочистому заході у Запоріжжі, організованому Міністерством освіти і науки України, заступник міністра Денис Курбатов привітав наукову спільноту з професійним святом та вручив державні й галузеві відзнаки провідним науковцям і освітянам країни. Національний технічний університет «ХПІ» був відзначений Подякою «за високий показник виконання міжнародних наукових грантів у 2019–2023 роках». За дорученням ректора Євгена Сокола нагороду отримав завідувач Науково-дослідної частини Харківського Політеху Руслан Кривобок. Нагороди Міністерства освіти і науки України «за вагомий внесок у розвиток науки, плідну освітню та науково-дослідну діяльність» отримали і співробітники НТУ «ХПІ». Заступнику завідувача НДЧ Артему Захарову було вручено Грамоту, а доцентці кафедри технічної електрохімії НТУ «ХПІ» Антоніні Майзеліс – Подяку. «За професійність, сумлінне ставлення до виконання обов’язків при проведенні наукової та науково-технічної експертизи» Подякою від МОН України були також відзначені: завідувач кафедри мікро- та наноелектроніки НТУ «ХПІ» Роман Зайцев; завідувач кафедри математичного моделювання та інтелектуальних обчислень в інженерії НТУ «ХПІ» Олексій Водка; старша наукова співробітниця кафедри мікро- та наноелектроніки НТУ «ХПІ» Надія Кануннікова; старший викладач кафедри фізики металів та напівпровідників НТУ «ХПІ» Леонід Конотопський.
Це визнання Харківського Політеху стало важливим свідченням високого рівня його наукових здобутків, підтвердженням активної участі НТУ «ХПІ» у формуванні науково-інноваційного простору країни. Наш університет продовжує зміцнювати свої позиції як один із провідних наукових центрів України, що об’єднує талановитих дослідників, викладачів і студентів. Заходи, які були проведені до Дня науки, підтвердили важливу роль ХПІ як простору для обміну ідеями, наукового зростання та співпраці між поколіннями дослідників. Щиро дякуємо науково-педагогічним та науковим працівникам, докторантам і аспірантам, студентам та всім співробітникам нашого університету за виконану роботу у складний воєнний час. Відзначаємо важливість науки та її розвиток для скорішого наближення нашої Перемоги та гідного майбутнього України. Професійність досвідчених науковців у поєднанні з креативністю молодих вчених розширюють горизонти наукових досліджень, дають змогу досягати амбітних цілей та гідно відповідати на непрості виклики сьогодення. Кожна відзнака та нагорода харківського політехніка – це радість для всього колективу ХПІ.
Довідка:
День науки в Україні відзначають щороку в третю суботу травня. Це офіційне свято, започатковане указом Президента України у 1997 році. Його мета – вшанувати внесок науковців у розвиток держави та зміцнення її інтелектуального потенціалу. Українські дослідники працюють у сфері ІТ, енергетики, медицини, біології, соціогуманітарних наук. Багато хто з них – у складі міжнародних команд або у провідних лабораторіях Європи та США. Їхні імена – на сторінках авторитетних наукових журналів. З 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії, вітчизняна наука адаптувалась до нових реалій. Чимало науковців долучились до розробки оборонних рішень, засобів кіберзахисту та інновацій у сфері медичної допомоги для поранених на фронті. День науки – нагода згадати, що великі відкриття не завжди робляться у тиші лабораторій. Часто вони народжуються в умовах боротьби, викликів і обмежених ресурсів. Саме такими є українські реалії – і саме в них наші вчені продовжують надихати.