8 жовтня 2025 року лауреат Нобелівської премії з фізики Такаакі Кадзіта виступив з лекцією для студентів та науковців НТУ «ХПІ» на тему «Японська наука – з акцентом на фізику космічних променів». Вчений розповів про коливання нейтрино, що перевернули уявлення про елементарні частинки, та про гравітаційні хвилі – новий спосіб спостерігати космічні явища. Захід відбувся в рамках святкування 140-річчя Харківського Політеху і зібрав понад 160 студентів, викладачів та науковців онлайн. Після лекції учасники мали змогу поставити професору запитання та обговорити перспективи міжнародної наукової співпраці.
У Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулася онлайн-лекція «Японська наука – з акцентом на фізику космічних променів». Захід відкрив проректор Геннадій Хрипунов, який виконував роль модератора. Запрошений лектор – японський фізик лауреат Нобелівської премії Такаакі Кадзіта поділився результатами експериментів на детекторах Каміоканде та Супер-Каміоканде, що призвели до відкриття коливань нейтрино. Крім того, учений представив проєкт KAGRA – підземний японський детектор для дослідження гравітаційних хвиль. Так, професор Кадзіта пояснив природу нейтрино – елементарних частинок без електричного заряду, які за властивостями нагадують електрони. Існує три типи нейтрino: електронні, мюонні та тау-нейтрино. Щосекунди мільярди цих частинок пронизують Землю, не взаємодіючи з речовиною, що робить їх унікальними вісниками космічних подій. Дослідження нейтрино допомагають зрозуміти, як функціонує Сонце, чому вибухають зірки та з чого складається темна матерія. Професор детально розповів про детектори Каміоканде та Супер-Каміоканде – гігантські підземні резервуари з надчистою водою в Японії, які дозволяють реєструвати ці невловимі частинки.
Центральна частина лекції була присвячена експериментам, які принесли професору Кадзіті Нобелівську премію. Учений представив результати досліджень, які показали, що нейтрино можуть змінювати свій тип під час руху – це явище називається коливаннями нейтрино. Відкриття коливань довело, що нейтрино мають масу, що змусило переглянути фундаментальну теорію елементарних частинок. Професор продемонстрував слухачам експериментальні дані та розрахунки, пояснивши, як такі дослідження впливають на наше розуміння еволюції Всесвіту. Друга частина лекції професора Кадзіти стосувалася гравітаційних хвиль – збурень простору та часу, спричинених космічними катастрофами: зіткненнями чорних дір, злиттям нейтронних зірок, вибухами наднових. Професор показав відео про роботу детекторів гравітаційних хвиль та детально розповів про проєкт KAGRA, яким керує зараз. Учений наголосив важливість мережевої співпраці для точного визначення джерел хвиль та позначив виклики після землетрусу 2024 року в Японії.
Лекція Такаакі Кадзіти зібрала велику аудиторію викладачів, наукових співробітників, аспірантів та студентів НТУ «ХПІ» – загалом онлайн долучилися понад 160 учасників. Вони ставили професору Кадзіті численні запитання про методики експериментів, перспективи досліджень та можливості міжнародної наукової співпраці. Подія стала частиною міжнародного наукового діалогу, який підтверджує відкритість ХПІ до співпраці зі світовими дослідниками.
Довідка:
Такаакі Кадзіта – заслужений професор Токійського університету, з 2008 по 2022 рік очолював Інститут дослідження космічних променів цього вишу. До жовтня 2023 року був президентом Наукової ради Японії. У 1986 році професор Кадзіта отримав ступінь доктора філософії в науковій школі Токійського університету, займався дослідженнями на детекторах Каміоканде і Супер-Каміоканде в обсерваторії Каміока в центральній Японії. У 1998 році на Міжнародній конференції з нейтрино у місті Такаяма (Японія) представив результати аналізу, які надали переконливі докази існування атмосферних нейтринних коливань. У 2015 році Такаакі Кадзіта став лауреатом Нобелівської премії з фізики за свій внесок у відкритті нейтринних осциляцій. Професор Кадзіта – лауреат престижних нагород: Премії Асахі у складі команди Каміоканде (1987), Премії Бруно Россі, колаборація Каміоканде (1988), Премії Асахі у складі команди Super-Kamiokande (1998), Премії Нішіна (1999), Премії Панофського (2002), Премії Йодзі Тоцука (2010), Премії Японської академії наук (2012), Премії Юліуса Весса (2013), Премії з фундаментальної фізики (2016). На даний час Такаакі Кадзіта є керівником проєкту KAGRA, спрямованого на дослідження астрономії гравітаційних хвиль.
Професор Кадзіта – один з 194 лауреатів Нобелівської премії, які у 2022 році висловили свою підтримку українському народу та вільній, незалежній Україні після початку війни рф проти нашої держави. Такаакі Кадзіта також є підписантом листа проти режиму Владіміра Путіна, в якому разом з іншими провідними діячами науки, економіки та літератури звертається до світової спільноти з закликом збільшити підтримку України в її протистоянні російській агресії.