Науковці ХПІ представили останні розробки на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології лікування і реабілітації захворювань та бойових пошкоджень опорно-рухової системи». Форум відбувся під егідою провідного Харківського інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка. До активного обговорення нових підходів у лікуванні бойових травмувань долучилися близько 100 вчених з України та Європи. Зокрема дослідники ХПІ у співпраці з фахівцями Інституту імені М.І Ситенка створили та продемонстрували high-tech моделі протезів ніжньої кінцівки та технології моделювання процесів, що відбуваються в системі «кістка– імплант».
На честь 140-річчя з дня народження видатного вченого, фундатора вітчизняної ортопедії та травматології Михайла Івановича Ситенко в Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» відбулася міжнародна науково-практична конференція «Сучасні технології лікування і реабілітації захворювань і бойових пошкоджень опорно-рухової системи». Вона об’єднала понад 100 науковців з України, Нідерландів, Німеччини та Швеції. Мета форуму – об’єднатися, щоб запропонувати високотехнологічні та доступні рішення для лікування, діагностики та реабілітації травм у військових і цивільних, постраждалих від війни. Так, зокрема, на заході були висвітлені теми з прогресивних технологій лікування дегенеративних захворювань і наслідків бойових ушкоджень хребта у військових, лікування патології суглобів та наслідків вогнепальних ушкоджень опорно-рухової системи, а також реабілітація пацієнтів з наслідками травм і захворювань опорно-рухової системи.
У конференції взяли участь науковці ХПІ, серед яких: директор Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки (ІЕЕЕ) професор Роман Томашевський, доцент кафедри промислової і біомедичної електроніки Михайло Шишкін, директор Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики професор Олексій Ларін, а також аспірант кафедри математичного моделювання та інтелектуальних обчислень в інженерії Денис Лавінський. Вчені Харківського Політеху та Інституту імені професора М. І. Ситенка презентували результати спільної роботи, виявлені при дослідженні різних видів навантажень на систему протез-імплант з прямою фіксацією до кістки. Так, команда, представником якої став доцент НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін, а також інші автори: О.М.Сітенко, С.Є. Бондаренко, О.А.Диннік, Т.О.Сітенко, О.А.Андросов презентувала доповідь на тему «Ендо- екзопротез стегна з розвантажувальним модулем та засоби контролю біомеханічних параметрів». Науковці представили прототип протезу з бездротовим вимірювальним блоком. З наступною доповіддю виступили директор Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Олексій Ларін, аспіранти кафедри математичного моделювання та інтелектуальних обчислень в інженерії Денис Лавінський та Костянтин Барбін спільно з Олександром Сітенко. Презентація на тему «Інтрамедулярні та екстрамедулярні імплантати ендо- екзопротези стегна: обчислюваний аналіз біомеханічних відмінностей» розкрила результати з моделювання навантажень в системі кістка-імплант, в тому числі моделі розподілу навантажень для різних точок прикладання зусилля та коефіцієнтів тертя.
«Проєкт створення інтелектуального протезу нижньої кінцівки стартував за запитом Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка, який впроваджує осеоінтеграційне протезування – метод, за якого протез з’єднується безпосередньо з кісткою за допомогою імпланту, – пояснює доцент кафедри промислової і біомедичної електроніки НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін. – Таке рішення дозволяє зробити протез майже продовженням скелету, зменшує біль і натирання м’яких тканин, покращує контроль протеза та робить ходу більш природною. Водночас цей метод потребує обережної реабілітації, адже надмірне навантаження на імплант може призвести до ускладнень. Саме тому лікарям важливо точно знати, які навантаження виникають під час руху пацієнта». За словами науковця, фахівці кафедри промислової та біомедичної електроніки ХПІ створили систему моніторингу, яка вимірює навантаження в протезі та на імпланті, а також фіксує поперечні сили, швидкість і прискорення рухів. Це дозволяє оцінювати біомеханіку ходи та дозувати навантаження під час післяопераційної реабілітації. Усі дані обробляються мікропроцесорним модулем і передаються бездротово через Bluetooth на смартфон або комп’ютер лікаря. Завдяки цій розробці пацієнти можуть розпочинати реабілітацію раніше, не чекаючи повної інтеграції імпланта з кісткою, а медики – ухвалювати рішення на основі точних об’єктивних даних.
Учасники зазначають: «Співпраця Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» показує, що спільна робота політехніків і лікарів може надати нову якість в вирішенні проблем лікування і реабілітації захворювань і бойових пошкоджень опорно-рухової системи».
Довідка:
Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні технології лікування і реабілітації захворювань і бойових пошкоджень опорно-рухової системи» відбулася в онлайн та офлайн форматі на початку грудня під егідою ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України».
Оссеоінтеграційне протезування нижньої кінцівки – метод, за якого в кістку кукси (наприклад, стегнову або великогомілкову) імплантується металевий стрижень, що зростається з кісткою (оссеоінтеграція) і виводиться через шкіру назовні для прямого кріплення протеза без гільзи.