31 березня 2026 року минає два роки з дня загибелі у війні рф проти України випускника Харківського Політеху, харків’янина Олександра Рябухи. У 2010 році він закінчив кафедру технології машинобудування та металорізальних верстатів НТУ «ХПІ» за спеціальністю «Автоматизоване управління механізованими процесами». Його дипломний проєкт було впроваджено на Харківському підшипниковому заводі, де він згодом працював. На початку повномасштабної війни Олександр разом із дружиною та донькою займався волонтерством, а у 2023 році був призваний до лав ЗСУ. Пройшов підготовку в Україні та Великій Британії. Служив у десантно-штурмовому батальйоні 81-ї бригади на Луганщині на посаді головного сержанта – командира інженерно-саперного відділення. Мав позивний «Ряба». Олександр Рябуха загинув 31 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки на Луганщині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 3 квітня 2026 року на будівлі Харківської школи № 119 відбудеться урочисте відкриття Меморіальної дошки на честь Героя.
Олександр Рябуха – із родини харківських політехніків. Його мама Олена Аркадіївна та батько Анатолій Григорович також є випускниками кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів НТУ «ХПІ», яку закінчили у 1983 році. Вони з вдячністю згадують своє навчання, педагогів та завідувача кафедри професора Юрія Вікторовича Тимофєєва. Протягом багатьох років працювали інженерами-конструкторами на Харківському заводі агрегатних верстатів та Харківському верстатобудівному заводі. Свого часу Анатолій Григорович був обраний заступником керівників громадських організацій Орджонікідзевського району нашого міста.
Продовжив сімейну традицію батьків і Олександр. На кафедрі технології машинобудування та металорізальних верстатів Харківського Політеху добре пам’ятають здібного студента, дипломний проєкт якого був упроваджений у виробництво на Харківському підшипниковому заводі. Олександр Рябуха був першим дипломником доцента Олексія Віталійовича Котляра. Після закінчення ХПІ молодий інженер працював на Харківському підшипниковому заводі, куди його запросив спочатку на практику викладач кафедри В’ячеслав Адольфович Альохін – директор Українського конструкторсько-технологічного бюро підшипникової промисловості, що входить до індустріальної групи «УПЕК». Олександр є автором проєкту рольганга до верстата OKUNA, який отримав нагороду у конкурсі «Золотий проєкт УПЕК».
На початку війни Олександр разом із дружиною Оленою та донькою Олександрою волонтерив. 21 червня 2023 року він був призваний до лав Збройних Сил України, пройшов підготовку в Україні та Великій Британії. Служив у в/ч 4165, у 122 Окремому десантно-штурмовому батальйоні 81-ї бригади в Луганській області на посаді головного сержанта – командира 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу. Мав позивний «Ряба». Олександр успішно виконував бойові завдання, іноді дуже складні. Побратими згадують, що «Ряба» завжди був готовий прийти на допомогу, робив більше, ніж міг, ходив туди, куди інші не ходили, витягував хлопців з поля бою, боронив рідну землю до останнього. При цьому знаходив час щодня надсилати рідним повідомлення з побажанням «солодких снів».
Олександра завжди підтримувала його родина. Він дуже радів успіхам доньки, коли вона отримала першу нагороду «Варті» від «Нової пошти» у номінації «Наймолодші волонтери». Нагороду дівчині вручали в Києві 22 лютого 2024 року, і на цю подію Олександра відпустили у відпустку. Він повернувся до частини, а в тому ж місяці надійшла страшна звістка: спочатку – зник безвісти, а згодом родина отримала підтвердження, що солдат Олександр Рябуха, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув 31 березня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Указом Президента України №337 від 17 травня 2024 року Олександр Рябуха посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований Герой на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова. Донька Олександра і надалі допомагає закривати збори для ЗСУ і у 2025 році вдруге отримала нагороду «Варті» від «Нової пошти».
