Дослідники кафедри промислової і біомедичної електроніки НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін та аспірант Олександр Андросов взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Відновлення функції втраченої кінцівки: від сучасного протезування до остеоінтегративного протезування, біоніки та реабілітації», яка відбулася у Львові. Захід об’єднав провідних фахівців у галузях медицини, біоніки та протезування з України, Швеції, Нідерландів та Австралії. Харківські політехніки представили міждисциплінарне дослідження, присвячене сучасним технологіям протезування нижніх кінцівок. Воно поєднує розроблення носимої сенсорної системи для аналізу рухів і моніторингу навантажень на протез із біомеханічним моделюванням системи «кістка–імплант–протез». Співавторами роботи також стали науковці ХПІ Олександр Зуєв, Олексій Ларін, Олександр Сітенко та Денис Лавінський.
На міжнародній науково-практичній конференції «Відновлення функції втраченої кінцівки: від сучасного протезування до остеоінтегративного протезування, біоніки та реабілітації» науковці кафедри промислової і біомедичної електроніки Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін та аспірант кафедри Олександр Андросов представили проєкт «Цифрова траєкторія реабілітації при протезуванні нижніх кінцівок: моніторинг рухів, вбудована сенсорика та біомеханічне моделювання». Це міждисциплінарне дослідження, що поєднує сенсорні технології, цифровий аналіз рухів і комп’ютерне біомеханічне моделювання. Одним із напрямів роботи є розроблення сенсорних систем для реєстрації кінематичних параметрів руху та механічних навантажень на протез. Цим напрямом займаються представники кафедри промислової і біомедичної електроніки Михайло Шишкін, Олександр Андросов та Олександр Зуєв.
Дослідження передбачає створення носимої багатосенсорної платформи, яка об’єднує кілька бездротових датчиків, забезпечує синхронізацію отриманих даних та передавання сигналів у режимі реального часу. Така система дасть змогу кількісно оцінювати параметри руху, виявляти асиметрію та аналізувати особливості рухових патернів. Крім того, електронні сенсори, інтегровані безпосередньо в конструкцію протеза, призначені для реєстрації механічних навантажень під час його використання. Отримані дані можуть стати основою для вдосконалення проєктування та налаштування протезних систем із використанням підходу, заснованого на аналізі даних (data-driven). Інший напрям цієї роботи – біомеханічне моделювання системи «кістка–імплант–протез». Його розвивають науковці Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики НТУ «ХПІ» Олексій Ларін, Олександр Сітенко та Денис Лавінський. Вони створюють віртуальні моделі, які дають змогу аналізувати напружено-деформований стан системи, розподіл механічних навантажень, контактну взаємодію між її компонентами та зони концентрації напружень під час остеоінтеграційного протезування. Поєднання сенсорних технологій, моніторингу рухів і біомеханічного моделювання дає змогу комплексно досліджувати взаємодію людини з протезом та механічні процеси, що виникають під час його використання. Такий підхід відкриває перспективи для вдосконалення протезних систем і підвищення ефективності реабілітації.
Під час перебування у Львові науковці НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін та Олександр Андросов також відвідали Національний університет «Львівська політехніка». Вони провели робочі зустрічі з представниками керівництва кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій та Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії. Учасники зустрічей обговорили перспективи наукової й освітньої співпраці у сфері електроніки та біомедичних технологій.
Нагадаємо, що наприкінці 2025 року дослідники кафедри промислової і біомедичної електроніки ХПІ представляли свої розробки на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології лікування і реабілітації захворювань та бойових пошкоджень опорно-рухової системи». Форум відбувся під егідою провідної установи – Харківського інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка.
Довідка:
Міжнародна науково-практична конференція «Відновлення функції втраченої кінцівки: від сучасного протезування до остеоінтегративного протезування, біоніки та реабілітації» відбулася 23–24 жовтня 2026 року у Львові, на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Організаторами заходу стали Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, на базі якого й проходила подія. Програма конференції охоплювала сучасні підходи до протезування, світовий досвід та перспективи остеоінтеграції, біонічні технології та нейроінтерфейси, реабілітацію і якість життя пацієнтів, практичні кейси та майстер-класи. Представники НТУ «ХПІ» виступили в секції, присвяченій сучасним технологіям протезування.
Кафедра «Промислова і біомедична електроніка» Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ» – одна з найбільших в університеті. Вона здійснює фундаментальну підготовку фахівців усіх рівнів, здатних вирішувати складні наукові та інженерні завдання. До її складу входять чотири навчальні та три науково-дослідні лабораторії, обчислювальний центр і спеціалізована лабораторія біомедичної електроніки. На кафедрі працюють 16 викладачів – докторів та кандидатів наук. Підготовка студентів здійснюється за освітніми програмами «Електроніка» та «Електромобілі і автомобільна електроніка» спеціальності 171 «Електроніка». Студенти вивчають перетворювальну техніку, мікроелектронні та мікропроцесорні керувальні й інформаційні пристрої, а також дисципліни профільного напряму «Біомедична електроніка», зокрема медичну апаратуру, яка підвищує ефективність роботи лікарів і сприяє покращенню здоров’я пацієнтів. На кафедрі також здійснюється підготовка аспірантів за денною та заочною формами навчання за спеціальностями 05.09.12 «Напівпровідникові перетворювачі електроенергії» та 05.11.17 «Біологічні та медичні прилади та системи». Відкрита докторантура. Для захисту кандидатських і докторських дисертацій за цими спеціальностями в університеті працюють дві спеціалізовані вчені ради. За понад 60 років існування кафедра підготувала понад чотири з половиною тисячі фахівців – бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Основні наукові дослідження кафедри традиційно зосереджені в галузі силової електроніки та об’єднані спільною тематикою – «Оптимізація енергетичних та динамічних показників вентильних перетворювачів та систем на їх основі». Крім того, у лабораторії біомедичної електроніки ведуться роботи зі створення високоефективного медичного обладнання, багатофункціональних апаратів для фізіотерапії, а також високоточних діагностичних приладів і систем.