У ХПІ завершився фестиваль «Art Way — 2017»

  • 11
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    11
    Shares

В НТУ «ХПІ» відбувся культурологічний фестиваль «Art Way — 2017». Цього року захід був ювілейним: його присвятили 40-річчю кафедри етики, естетики та історії культури, а також 20-річчю Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ». Протягом 10 днів (фестиваль проходив з 4 по 15 грудня) гості могли відвідати виставки робіт іменитих художників, дізнатися цікаві факти про семіотику побуту, насолодилися творчістю політехніків і багато іншого.

«Наш фестиваль різноплановий, адже він демонструє різні артшляхи, – зазначає куратор заходу, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби», професор ХПІ Михайло Красиков. — Сподіваюся, студенти, які ознайомилися з творчістю митців, дещо інакше будуть сприймати і наш курс, який ми їм читаємо «Істрія української культури»,  відчують свою причетність до прекрасних зразків нашої культури».

Стартував «Art Way — 2017» з виставки картин «Щоденники на узбіччі» Дмитра Дідоренка. Експозиція з більш ніж 20 картин сліпого художника була представлена в одному з учбових корпусів ХПІ. Для створення цих творів Дмитро Дідоренко використав унікальну технологію станкової графіки, яку він винайшов після втрати зору. Ця техніка з роками відточувалася і ускладнювалася. Тепер в картинах митця використовується до трьох тисяч відтінків кольору, а його роботи  виставляються в музеях, галереях і приватних зібраннях в 19-ти країнах світу.

У рамках фестивалю в Науково-технічній бібліотеці ХПІ також пройшла виставка картин «Мозаїка днів» із серії «Художники, народжені ХПІ» Євгенії Турути. Це друга персональна виставка картин художниці — випускниці ХПІ, яка більшу частину свого життя працювала інженером, а на пенсії захопилась живописом, графікою та декоративно-ужитковим мистецтвом. Спеціально до цієї події куратор проекту «Art Way» Михайло Красиков упорядкував і видав повнокольоровий буклет, що відбиває «мозаїку днів», а точніше — того, чим милується авторка.

Своє захоплення творчістю Євгенії Турути висловили: директор музею історії НТУ «ХПІ» Ганна Бистріченко, зав. кафедри етики, естетики та історії культури ХПІ професор Олена Петутіна, професор Михайло Красиков, член Національної спілки художників України Наталія Войценя, зав. відділу культурно-просвітницької роботи Науково-технічної бібліотеки ХПІ Лідія Бондаренко, співробітник музею історії Сергій Перепелиця та інші.

Ще один захід у рамках «Art Way — 2017» був присвячений майстер-шоу «Таємниці ляльки-мотанки», який провела майстер народної творчості України, художник, дизайнер, архітектор, педагог Наталя Горошко. Вона займається цим видом творчості  більше 15 років та веде дитячу студію. В її колекції  більше 280 видів ляльок.

Учасникам заходу Наталя не тільки показала, як створюються мотанки, але й розповіла про їхні магічні функції. «Лялька-мотанка — це обрядовий об’єкт, який служив для того, щоб вирішити певні завдання в домі, — пояснює Наталя Горошко. — Така лялька може слугувати оберегом для захисту, здоров’я, достатку та іншого». За словами Наталі, з кожною мотанкою пов’язаний своєрідний обряд для того, щоб наповнити її енергетикою, певною силою, щоб вона працювала.

Під час фестивалю «Art Way — 2017» відбулися два вечори пам’яті, присвячені митцям, життєвий і творчий шлях який був тісно пов’язаний з ХПІ. Вечір «Неймовірний Гарік», присвячений памʼяті відомого режисера Гарія Черняховського (1944 — 2015рр.). Харків’янин, випускник і колишній співробітник ХПІ був помітною фігурою у політехівській самодіяльності. Пізніше, отримавши режисерську освіту у Московському театральному училищі ім. Б. Щукіна, Гарій став одним із найцікавіших театральних режисерів і поставив чимало вистав у театрі ім. Моссовєта, ім. Є. Вахтангова, ім. В. Маяковського (вистави «Зойчина квартира» за М. Булгаковим, «Альпійська балада» за В. Биковим та інші).

Гарій Черняховський був режисером-постановником передачі «Вокруг смеха», викладав театральне мистецтво у московській «Щуці», а з 1994 р. у Нью-Йорку, в Інституті  театру та кіно Лі Страсберга та Гарвардському університеті, вів курси акторської майстерності та режисури, зняв низку цікавих документальних фільмів.

Про «неймовірного Гаріка» прийшли згадати люди, які його добре знали. Вони подивилися слайд-шоу та фрагмент документального фільму «Гарік».

Вечір «Людина Світу з харківських завулків» був присвячений памʼяті Владислава Проненка, давнього друга Етнографічного музею «Слобожанські скарби», який пішов із життя 2017 року. Владислав Проненко — відомий журналіст-краєзнавець, культуролог, дослідник історії культури Слобожанщини. Його книги «Діалектика опору» та «Заповідник «Zacharpolis», фільми з циклу «Харківські завулки» — заклик до усіх небайдужих вивчати і берегти українську старовину.

Про співпрацю з Владиславом Проненком на вечорі розповідали проф. Михайло Красиков, нащадок відомого історика Дмитра Багалія — випускниця ХПІ Ольга Багалій,  виконавець ролі Г. Сковороди у фільмі В. Проненка «Сковородинівська географія»  Ігор Алєксєєв, оператори «Харківських завулків» Роман Черемський та Микола Калита. Присутні подивилися фільм «Останні мазанки Харкова», знятий за участю М. Красикова, та першу серію  фільму «Сковородинівська географія».

Серед інших фестивальних подій «Art Way — 2017»:  презентація фільму «Art way —1997. Хроніка подій», вечори поетів ХПІ Михайла Красикова, Михайла Єжова, Михайла Шильманом, екскурсія по Етнографічному музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», зустріч з виконавцями народних пісень, виступи фольклорних ансамблів «Муравський шлях», «Мережка», «Стежка», «Сузір’я» (Люботин).