У ХПІ попрощалися з ветераном-політехніком Анатолієм Христофоровим

  • 92
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    92
    Shares

4 грудня 2018 року на 91-му році життя помер учасник Другої світової війни, ветеран-політехнік, професор ХПІ Анатолій Ілліч Христофоров. Довгий час він викладав на кафедрі зварювання університету, а також був головою первинної ветеранської організації НТУ «ХПІ». У п’ятницю, 7 грудня, в електрокорпусі Політеху відбулася церемонія прощання з А.І. Христофоровим.

Анатолій Ілліч Христофоров працював в ХПІ з 1950 року, пройшовши шлях від лаборанта до професора кафедри зварювання. За довгі роки в Політеху професор А.І. Христофоров здобув глибоку повагу і вдячність колег і студентів вишу. Він був постійним учасником різноманітних заходів ХПІ, особливо присвячених пам’ятним датам Другої світової війни. На таких зустрічах він спілкувався зі студентами Політеху, ділився своїми спогадами про життя в окупованому Харкові, участь в його звільненні.

«Я віддав викладацькій діяльності 67 років! Завідував кафедрою зварювання НТУ «ХПІ», створив кращу в Україні лабораторію зі зварювання», — говорив в інтерв’ю «Харьковським известиям» Анатолій Христофоров. — «У нас в родині четверо дітей, і всі вийшли «в люди». Я і сьогодні із задоволенням зустрічаюся зі своїми учнями. У кожного з нас своє розуміння щастя, але найголовніше, на мій погляд, — це вміти цінувати життя, дорожити дружбою, берегти близьких і завжди залишатися порядними і гідними людьми!», — резюмував Анатолій Христофоров.

Колектив ХПІ висловлює співчуття рідним і близьким ветерана.

Довідка:

Анатолій Ілліч Христофоров — голова первинної ветеранської організації НТУ «ХПІ», колишній професор кафедри зварювання ХПІ. Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня, орденом «За мужність», 15 медалями, багатьма сучасними нагородами за плідну роботу з розвитку ветеранського руху, патріотичне виховання молоді. А.І. Христофоров увійшов до складу редакційної групи, яка збирала спогади героїв, що увійшли до книги «Герої Харківщини» (2016 г.).

У 1943 році, з березня по жовтень, Анатолій Христофоров був на фронті в якості вихованця — сина полку. Він потрапив на фронт в дні тимчасового відступу радянських військ на Харківському напрямку. Його батько — Ілля Христофоров і брат Володимир воювали в 48-й Гвардійській стрілецькій дивізії 143-го Гвардійського стрілецького полку, в окремому протитанковому винищувальному батальйоні. 23 серпня 1943 року в боях за визволення селища Безлюдівка (Харківська область) загинув батько Анатолія Христофорова і отримав важке поранення брат. Але Анатолій продовжував воювати — ходив у розвідку, підносив патрони на вогневі позиції. Після форсування Дніпра дивізію перекинули на Прибалтійський фронт. Тут для Анатолія війна закінчилася. Повернувшись до Харкова, Анатолій Христофоров вступив до ремісничого училища, брав участь у відновленні зруйнованих німецькою авіацією будівель ХПІ.