Харківський політехнічний інститут запрошує на фестиваль «Будинок, де запалюються серця», присвячений 55-річчю Палацу студентів Політеху. Фестиваль триватиме з 15 березня по 12 квітня. Гості зможуть побачити різноманітну шоу-програму: театральні постановки, творчі вечори музичних гуртів, вечори гумору, танцювальні та циркові номери, багато іншого.
Палац студентів (ПС) НТУ «ХПІ», розташований на території студентського містечка «Гігант», був відкритий у 1963 році. На сьогоднішній день тут функціонують 24 творчі колективи та клуби за інтересами, сім з яких мають почесне звання «Народний». Їхні учасники — це більше 600 студентів. З учасниками творчих колективів та клубів за інтересами працюють 42 професійних працівника культури зі спеціальною та вищою освітою.
Студенти, які виступають у складі різних творчих гуртів, беруть участь у міжнародних і всеукраїнських конкурсах, фестивалях, чемпіонатах світу. Тільки у 2015-2016 роках, вокал-шоу-бенд «Сузір`я», клуб акробатичного рок-н-ролу «Сенат» та циркова студія «Бенефіс» завоювали п’ять перших, сім других і сім третіх призових місць на загальнонаціональному та світовому рівнях. У 2017 році Палац студентів ХПІ став другим на міському фестивалі «Студентська весна-2017», обігнавши 28 вишів Харкова.
Також артисти ПС беруть участь у створенні масштабних концертних програм самого Політеху. Найбільш популярні з них: Посвячення у студенти, Новорічний бал для студентів, Випускний бал молодих фахівців, Урочисто-скорботний мітинг, присвячений Дню Перемоги, фестивалі хорового співу технічних вишів України «Співоча феєрія» та інструментального мистецтва «Чарівний камертон».
Розклад програми фестивалю «Будинок, де запалюються серця»
| Дата | Початок | Назва заходу |
15 березня |
18:30 |
½ фіналу Ліги КВК «Політехнічна». |
| 17 березня | 18:00 (Малий зал) |
«Далекий світ» Вистава театру «Політехнік», за мотивами комедії Арістофана «Лісістрата». |
| 21 березня | 17:30 |
«Під дахом будинку свого» Творчий вечір колективів: ансамбль народних інструментів «Отакої», центр арт-інтернешенал «Единство», ансамбль баяністів «Полифония». |
| 23 березня | 17:30 | «Циркова феєрія»
Святкова програма циркової студії «Бенефис». |
| 24 березня | 18:00 (Малий зал) | «Пердімонокль»
Вистава театру «Кедр» за мотивами Христини Кармеліти. |
| 25 березня | 18:00 (Малий зал) | «Дракон»
Вистава театру «Політехнік», за мотивами Є.Шварца. |
| 27 березня | 17:00 |
«На золотом крыльце» Свято-презентація ювілейної книги-альбому «Будинок, де запалюються серця». |
| 31 березня | 16:00 | «The magic of sound»
Творчий звітний концерт народних колективів ПС: «SM Band», вокал-шоу-бенд «Сузір’я». |
| 31 березня | 18:00 (Малий зал) |
«Мер» Вистава театру «Кедр» за мотивами Джеральда Сіблейраса. |
| 2 квітня | 18:00 | «И снова, здрасьте!»
Фестиваль гумору за участю гумористів всіх часів і поколінь ХПІ. |
| 4 квітня | 18:30 | Фінал Ліги КВК «Політехнічна» |
| 6 квітня | 18:00 | «У колі друзів»
Творчий вечір народного ансамблю танцю «Україна». |
| 7 квітня | 18:00 (Малий зал) |
«Аеліта» Вистава театру «Політехнік», за мотивами О.М. Толстого. |
| 9 квітня | 16.00 | «Сходинки»
Учасники: народний ансамбль скрипалів «Экспромт» та народний оркестр «Крещендо». |
| 10 квітня | 18.00 (НТУ “ХПІ”, електротехнічний корпус, 1 ауд.) |
Концерт хорової музики у виконанні Народного художнього колективу Камерного хору НТУ “ХПІ” ім. Олександра Петросяна |
| 12 квітня | 17:00 |
«Замикаючи коло» Свято творчих колективів Палацу студентів, корифеїв всіх поколінь. |
Цікаві факти з історії Палацу Студентів НТУ «ХПІ»:
Перший у Харкові Палац студентів побудували в НТУ «ХПІ». Це був проект реконструкції будівлі колишнього адмінкорпусу Єпархіального училища, зруйнованого під час війни, який розташовувався на території студмістечка «Гігант». Однак у 50-і роки вийшла заборона на будівництво закладів культури, і тоді ректор ХПІ Михайло Семко з командою активістів пробив дозвіл на будівництво будівлі, назвавши об’єкт «Сірий корпус студмістечка Гігант». У будівництві ПС, яке тривало 5 років, брали участь студенти Політеху, його відкриття відбулося 13 березня 1963 року. Ідея проекту була запозичена у Палацу студентів Дніпровського Університету, який побудували раніше. Головним завданням ПС було вмістити більшу кількість глядачів, ніж у найбільших навчальних аудиторіях і традиційних актових залах вишу під час масових заходів. Загальна площа триповерхового будинку ПС НТУ «ХПІ» становить майже 7300 кв. метрів. Театральний зал налічує 815 місць. Репетиційна база складає 17 приміщень, в яких одночасно може займатися до 400 студентів.
Перше свято «Посвячення в студенти» Палац студентів ХПІ провів спільно з комітетом комсомолу 30 серпня 1965 року. Зі спогадів професора ХПІ, д.т.н., заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри автоматизованих електромеханічних систем Володимира Клепікова про урочистий захід: «Ректор Михайло Семко запалює вогонь у «Чаші знань», старшокурсники запалюють від нього факела і вручають першокурсникам. Починається рух колони від арки «Гіганта» вниз по Пушкінській. Тротуари заповнені харків’янами. Я йду попереду, і перед поворотом на Іванова, озирнувшись, бачу те, що запам’ятав на все життя: нескінченно довга, жива, вогняна ріка! … Коли колона прийшла на Майдан, вже стемніло, але у світлі смолоскипів були видні схвильовані обличчя першокурсників, які вимовляли: «Клянемося! Клянемося! Клянемося! … ».
Творчі діячі всесоюзного і світового масштабу працювали і давали майстер-класи в Палаці студентів ХПІ. Серед них:
– Видатний інженер Юрій Правдюк. У 60-х роках ХХ століття винайшов унікальний світлодинамічний прилад «Латерна», який виставлений у Музеї сучасного мистецтва США (штат Нью-Джерсі), заснувавши новий жанр «світломузика». У Палаці студентів ХПІ він створив Студію світложивопису;
– Французький актор-мім, творець паризької школи мімів Марсель Марсо у 60-х роках приїжджав до ПС ХПІ, де проводив майстер-класи для студії популярного театру тіней і пантоміми «Силует»;
– Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор В’ячеслав Палкін був керівником хору ХПІ (60-ті роки);
– Народний артист України, професор Олександр Литвинов очолював естрадний оркестр ХПІ (60-ті роки);
– Заслужена артистка України Валентина Сухарева, засновник і одна з керівників театру «Політехнік» (створений у 1973 році);
– Заслужена артистка УзССР Галима Закірова, засновник танцювального ансамблю «Україна» (створений у 1974 році);
– Заслужений діяч мистецтв України, професор Олександр Петросян, керівник хору ХПІ (80-ті роки).
«Технарі», які стали професіоналами у мистецтві: режисери театрів — Тетяна Сєдих, Володимир Гольдштейн, Яків Крендель, кінорежисери — Валерій Харченко, Володимир Фокін, письменники-сценаристи — Артур Вишневецький та Аркадій Інін (Гуревич), режисер, актор, продюсер Гарій Черняховський, кінорежисер, актор і сценарист Валерій Харченко, розробник технічних і візуальних засобів у кінематографі, володар двох «Оскарів» Євген Мамут, художник-мультиплікатор Ірина Борисова, актор Віталій Бондарєв та інші.
Відеоцентр НТУ «ХПІ» (до 1992 року Кіностудія ХПІ) — перша вишівська кіностудія у колишньому СРСР (розташована у Палаці студентів ХПІ), була відкрита восени 1957 року. Тоді випускник ХПІ Володимир Зубар разом з іншими ентузіастами створив кіностудію. В її роботі активну участь брали і студенти — у 1958 році був знятий перший документальний фільм «Ми на цілині», потім ігровий фільм «Останній лист». У 1961 році публіцистичний фільм «Геть з дороги» зробив студійців кореспондентами Всесоюзного кіножурналу «Фітіль». За її історію, у студії вчилася і працювала талановита молодь, яка знімала фільми, брала участь у різних конкурсах.
Одним з талановитих працівників кіностудії був випускник ХПІ, переможець премії «Оскар» Євген Мамут, який у 1973 році разом з колегами створив першу в СРСР стереографічну анімацію — ляльковий мультфільм з грою живого актора «Ванька-Встанька» на кольоровій кіноплівці. Для її перегляду застосовувалися червоно-зелені 3D-окуляри. Першу в Союзі комп’ютерну анімацію також зняли у ХПІ у 1975 році. Фільм «Малює ЕОМ. Абеткова істина» на вірші Б. Заходера створили на пристрої «Інтограф-2». Протягом восьми років, які Євген Мамут пропрацював на кіностудії ХПІ, він займався розробкою мультстанка, технологіями зйомки під мікроскопом і активно розробляв анімаційні фільми. У 1978 році Євген Мамут емігрував до США, де брав участь у розробці спецефектів для таких фільмів, як «Блакитна лагуна» (1980), «Ксанаду» (1980), «Леді-яструб» (1985), «Брудні танці» (1987), «Хижак» (1987) і «Хижак-2» (1990), «Папа-привид» (1990), «Зоряний десант» (1997), «Матриця» (1999) та інших. За фільм «Хижак», з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі, спільно з трьома колегами, Євген Мамут отримав премію «Оскар». Також Євген Мамут — один з творців знаменитого ефекту у фільмі «Матриця»: ефектні стрибки і падіння героїв, які немов зависають у повітрі на кілька миттєвостей, вдалося відобразити на екрані за допомогою 122 кінокамер, розташованих по колу. Він також розробляв спецефекти для реклами і мультфільмів у ті часи, коли ще не було сучасних комп’ютерних технологій.
Щорічний фестиваль «Гуморина», завдяки якому в ПС ХПІ приїжджали зірки радянської та світової естради. Перший концерт був проведений у 1977 році і створений за прикладом Одеської «Гуморини». На відміну від Одеси, вона проходила не один день, а десять. У різні роки «Гуморину» ХПІ відвідало багато зірок радянського гумору, серед яких бард-гуморист Леонід Сергєєв і головний редактор телепередачі «Веселі хлопці» Андрій Книшов.