НТУ «ХПІ» організував XXXI Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я (MicroCAD-2023)». Вона відбулася онлайн із 17 по 20 травня. Незважаючи на складні умови, пов’язані з війною в Україні, захід викликав інтерес та об’єднав майже 3000 науковців, педагогів, студентів, аспірантів та фахівців із двадцяти країн світу. Почесним спікером пленарного засідання став Лауреат Нобелівської премії, фізик-експериментатор, співробітник NIST у Національному інституті стандартів та технологій США, професор Вільям Д. Філліпс. Загалом, учасники працювали у дванадцяти великих секціях: від енергетики та електроніки до медичних наук та національної безпеки.
Конференцію MicroCAD-2023 відкривав ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент Національної академії наук України, лауреат Державної премії з науки і техніки, лауреат премії НАН України імені С.О. Лебедєва, доктор технічних наук, професор Євген Сокол. Він подякував усім учасникам події, особливо іноземним науковцям за підтримку: «Проведення цієї конференції свідчить про те, що ХПІ живе і працює для вирішення наукових проблем сучасності та майбутнього! У Харкові щодня лунають сигнали тривоги, місто та область обстрілюють. Тому підтримка від міжнародної світової наукової спільноти, науковців та провідних університетів світу для Харківського Політеху дуже важлива. Це дозволяє університету триматися і є важливим чинником для нашої стабільної роботи, впевненості, незламності», — зазначив ректор Євген Сокол. Після вступного слова професор Євген Сокол виступив із доповіддю «Інтеграція Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до європейського та міжнародного освітньо-наукового простору».
Серед почесних спікерів пленарного засідання був Лауреат Нобелівської премії з фізики 1997 р., фізик-експериментатор, Заслужений професор Університету Меріленда, почесний керівник групи лазерного охолодження та захоплення та співробітник NIST у Національному інституті стандартів та технологій США, науковий співробітник Об’єднаного квантового інституту NIST та UMD, професор Вільям Д. Філліпс. Він презентував доповідь «Квантове реформування міжнародної системи одиниць». У своїй промові професор зазначив, що для нього честь виступати на MicroCAD-2023. «Дослідження науки та технологій в умовах безперервної жорстокої війни росії проти України! Студенти, які продовжують здобувати освіту! Викладачі, які навчають наступне покоління, досліджують і прагнуть зробити світ кращим за допомогою наукових відкриттів! Неймовірна хоробрість у захисті свого суверенітету, територіальної цілісності та демократії, мужність і наполегливість українців справді надихають», — наголосив американський професор Вільям Д. Філліпс.
Ректор Рейнсько-Вестфальського технічного університету Аахена (Німеччина), професор Ульріх Рюдігер виступив із відеовітанням на тему «MicroCAD: Наукова та освітня співпраця між двома технічними університетами: RWTH Aachen та НТУ «ХПІ». Він розповів про зв’язки України та Німеччини, співпрацю між вишами та допомогу Харківському Політеху. Це, зокрема, медикаменти та медичне обладнання, IT обладнання та підтримка цифрового навчання. До того ж між університетами є договір про обмін студентами, які навчаються за напрямом комп’ютерних технологій. Головна ідея — дозволити українським студентам приєднатися до Рейнсько-Вестфальського технічного університету Аахена. Так, вже відібрано 12 кандидатів, які навчаються за програмою Інноваційний кампус НТУ «ХПІ». При відборі враховувалися навички з іноземної мови (англійська та німецька на рівні В2) та успішність навчання за спеціальністю на першому дистанційному курсі у ХПІ. Ректор RWTH Ульріх Рюдігер зазначив, що в майбутньому є можливість розширити співпрацю і на магістерський та PhD ступінь.
Ще одне відеопривітання учасники MicroCAD-2023 почули від проректора з наукової роботи Католицького університету Левена (Бельгія), фахівця в галузі наук про Землю та навколишнє середовище, професора Жерарда Говерса. Він розповів про міжнародне співробітництво між університетами. Зокрема, професор Говерс зазначив, що Університет Левена співпрацює з Харківським політехнічним інститутом у напрямах обміну студентами та у галузі науки. Проте, нині через війну програми обміну здійснюються у однобічному порядку. Чимало українських студентів, включно з харківськими політехніками, зараз навчаються в Бельгії, у тому ж Католицькому університеті Левена, але професор Говерс сподівається, що й студенти з Левена знову зможуть поїхати в Україну. «Наша головна мета — навчити цих студентів, які приїхали з ХПІ до Левенського університету. Ми дуже сподіваємося, що вони оволодіють цими знаннями та будуть використовувати у майбутньому для відновлення та розвитку України. Це важливо для нас. Європа без України — не повна, і тому ми віримо, що ситуація нормалізується і побачимо розквіт України в Європі». Він наголосив, що країнам Європи потрібно дійсно бути об’єднаними, обмінюватися зв’язками в науці, інженерії, технологіях та інших сферах життя людини, навчатися одна в одної, допомагати, прогресувати, підтримувати розвиток різних благ європейського суспільства. На думку професора, зараз суспільство знову швидко розвивається під впливом науки та технологій, які вчені намагаються створювати та розвивати все далі і далі. І головне завдання вчених — враховувати, яке значення мають ці винаходи для суспільства, і яку найбільшу користь людина може отримати з розвитку цих технологій.
Також із доповіддю на пленарному засіданні конференції MicroCAD-2023 виступив координатор Національного контактного пункту Євратом в Україні, співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України Сергій Пугач. Тема його презентації: «Програма Євратом: інтеграція української наукової та освітньої спільноти до європейського дослідницького простору з ядерних та термоядерних досліджень та навчання».
Загалом, учасниками MicroCAD-2023 стали майже 3000 вчених, педагогів, фахівців з одинадцяти областей України та ще двадцяти країн світу: США, Німеччини, Польщі, Бельгії, Китаю, Угорщини, Туреччини, Словаччини, Болгарії, Індії, Румунії, Польщі, Греції, Марокко, Судану, Ємену, Лівану та інших. Вони працювали у 12 великих секціях таких напрямів: енергетика, електроніка та електромеханіка; актуальні питання механічної інженерії та транспорту; комп’ютерне моделювання, прикладна фізика та математика; хімічні технології та інженерія; економіка, менеджмент та міжнародний бізнес; медичні науки; міжнародна технічна освіта; соціально-гуманітарні технології; комп’ютерні науки та інформаційні технології; навколоземний космічний простір. Радіофізика та іоносфера; електромагнітна стійкість; військові науки, національна безпека, безпека державного кордону.
Докладніше про конференцію: https://web.kpi.kharkov.ua/microcad/
MicroCAD_2023 – Rector Sokol William D. Phillips Euratom programme presentation_Sergii PugachДовідка:
Професор Вільям Д. Філліпс — не перший Лауреат Нобелівської премії, який взяв участь у конференції MicroCAD. У 2022 році з доповіддю на пленарному засіданні конференції виступив Лауреат Нобелівської премії з фізики, професор Прінстонського університету Фредерік Данкан Майкл Голдейн.
Організатори MicroCAD: НТУ «Харківський політехнічний інститут» (Україна), Мішкольцький університет (Угорщина), Магдебурзький університет ім. Отто фон Геріке (Німеччина), Софійський університет «Св. Климент Охридський» (Болгарія), Варшавська та Познанська політехніки (Польща), Петрошанський університет (Румунія).
Ініціаторами організації міжнародної конференції виступили вчені НТУ «ХПІ» та Мішкольцького університету ще 1993 року. З того часу захід трансформувався у міжнародний науковий форум, у межах якого щорічно близько трьох тисяч вчених та молодих вчених з усього світу обговорюють глобальні проблеми розвитку людської цивілізації.