29 липня 2024 року відзначає своє 85-річчя відомий вчений в галузі електромеханіки, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії, Президент Української асоціації інженерів-електриків, доктор технічних наук професор НТУ «ХПІ» Володимир Борисович Клепіков. Науковець зробив значний внесок у розвиток теорії електромеханічних систем, став засновником нового наукового напрямку. Його докторська дисертація «Динаміка електромеханічних систем з від’ємним в’язким тертям» була визнана як «новий розділ теорії електропривода». Крім того, під керівництвом Володимира Борисовича було створено перший в Україні електромобіль з суперконденсаторною батареєю. Вчений також відомий тим, що за наукову допомогу при з’ясуванні причин катастрофи швидкісного залізничного експресу в м. Ешеді, має подяку від Федерального канцлера Німеччини Гельмута Коля. У 2023 році Указом Президента України Володимир Клепіков був удостоєний довічної державної стипендії. Майже сімдесят років свого життя педагог і вчений присвятив рідному Харківському Політеху. Впродовж 45 років очолював кафедру автоматизованих електромеханічних систем НТУ «ХПІ», і сьогодні продовжує викладати профілюючі курси на цій кафедрі.
Володимир Борисович Клепіков закінчив ХПІ у 1961 році, після отримання диплому успішного випускника залишили працювати у лабораторії механічних випрямлячів. Молодий спеціаліст брав участь у створенні швидкодіючого регулятора струму (АРТПД ) і його налагодженні на Дніпровському титаномагнієвому заводі. Потім навчався в аспірантурі кафедри промислової електроніки ХПІ. У 1972 році Володимир Клепіков захистив кандидатську («Дослідження тиристорного генератора уніполярних імпульсів»), а у 1989-му – докторську («Динаміка електромеханічних систем з від’ємним в’язким тертям») дисертації.
Професор Володимир Клепіков є автором 25-ти винаходів та патентів, підготував 23 кандидати наук, був науковим консультантом трьох докторів технічних наук. Під його керівництвом у 2015 році було створено перший в Україні електромобіль з суперконденсаторною батареєю, яка приймає рекуперовану енергію гальмування, сприяє поліпшенню теплового режиму літійіонної акумуляторної батареї, збільшенню терміну її служби, підвищенню пожежної безпеки. За запрошенням Мінпромполітики України надавав пропозиції щодо планів модернізації електроприводів.
Особливу пошану наукової громади електриків та електромеханіків Володимир Борисович Клепіков заслужив тим, що в складні часи економічного й творчого занепаду став ініціатором та організатором (з 1993 року) щорічної Міжнародної науково-технічної конференції «Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія та практика». Форум об’єднував українських вчених, спеціалістів промисловості, проєктних організацій, надав їм нового творчого підйому, був поштовхом до нових наукових досягнень. Понад 60-ти учасників 25-ти проведених конференцій стали докторами наук і більш 170 – кандидатами наук.
Визнанням авторитету професора Володимира Клепікова як діяча науки і техніки стало обрання його в 1998 році Президентом Української асоціації інженерів-електриків.
Професор Володимир Клепіков має значний міжнародний авторитет. Він неодноразово виступав із науковими доповідями в Німеччині, Італії, Угорщині, Індії, Польщі тощо. За наукові досягнення був нагороджений Мішкольцським університетом (Угорщина) медаллю Signum Aurum Universitatis, обраний академіком Грузинської інженерної Академії. У 1999 році при виконанні експериментальних досліджень у Німеччині відкрив явище підсилення пружних коливань нелінійністю тертя в електромеханічній системі з проковзуванням. За наукову допомогу при з’ясуванні причин катастрофи швидкісного залізничного експресу в м. Ешеді одержав подяку від Федерального канцлера Німеччини д-ра Гельмута Коля.
Протягом дев’яти років (1986-1995) професор Володимир Клепіков був проректором з міжнародних зв’язків ХПІ. У ці роки було розвинуте співробітництво з традиційними партнерами з Угорщини, Німеччини, Польщі, В’єтнаму, а також започаткована співпраця з університетами та науковими установами Франції, Греції, США, Румунії, Англії, Китаю. В 1990 році була організована перша в історії ХПІ поїздка офіційної делегації до США, укладено договір і розпочата підготовка студентів ХПІ з ринкової економіки, менеджменту, маркетингу у провідному закладі вищої освіти за рахунок американської сторони. Були організовані лекції з ринкової економіки для студентів економічного профілю по телемосту з Англії. Створені мовні курси підготовки студентів ХПІ, яка велася французькими викладачами, зі стажуванням у Франції і організоване навчання з німецької мови із стажуванням у Німеччині та Австрії. Завдяки плідній співдружності з Магдебурзьким технічним університетом, закладена база для організації у ХПІ німецького технічного факультету. Було розвинуто контрактне навчання іноземних студентів. Перший договір з Китаєм (Аньхойський політехнічний інститут) про науково-методичне співробітництво включав також підготовку в ХПІ 40 китайських студентів на контрактній основі. Завдяки цій формі навчання вдалося вперше за власні кошти придбати для університету три мікроавтобуси, два автомобілі, багато персональних комп’ютерів, сучасної оргтехніки, виконати за спецпроектом капітальний ремонт гуртожитку для іноземних студентів, а також забезпечити щорічне відрядження за кордон близько 350 викладачів, аспірантів і студентів на конференції, стажування та навчання.
Професор Володимир Клепіков 45 років (1986-2021) керував кафедрою автоматизованих електромеханічних систем (АЕМС) Харківського Політеху. У цей час було оновлено силове електрообладнання її лабораторій. Завдяки співробітництву з всесвітньо відомою фірмою «Siemens» створено нову мікропроцесорну лабораторію, а представники фірми «Mitsubishi» передали сучасні перетворювачі електроприводів. Участь у двох Європроєктах дала можливість оснастити новими комп’ютерами обчислювальний центр кафедри. Були оновлені традиційні та підготовлені нові курси з моделювання електромеханічних систем, мікропроцесорного керування електроприводами, систем програмного керування, енергозбереження засобами електропривода, використання нейронних мереж та генетичних алгоритмів, електропривода електромобілів тощо. Відкрита нова спеціалізація «Мехатроніка та робототехніка». Співробітники та аспіранти кафедри АЕМС захистили 5 докторських і 52 кандидатські дисертації. У другому турі Всеукраїнських олімпіад з електромеханіки команда студентів кафедри традиційно посідає призові місця, а випускники користуються великим попитом на ринку праці.
Окремою і особливою сторінкою життя Володимира Борисовича є активна суспільна діяльність. У молоді роки він був командиром першого Харківського студентського будівельного цілинного загону, організатором будівельних загонів студентів у Харківській області, обмінних загонів з Празьким університетом (Чехословаччина), ініціатором і організатором в 1965 році першої «Посвяти в студенти ХПІ» з факельною ходою.
Володимир Борисович Клепіков приділив значну увагу вивченню історичних коренів електротехнічної школи в Україні, вкладу її засновника професора Павла Копняєва у її створення, ініціював та організував встановлення йому пам’ятного погруддя в Електрокорпусі ХПІ.
Наукова, педагогічна та громадська діяльність професора Володимира Клепікова відзначена урядовими нагородами: орденом «Дружба народів» і п’ятьма медалями. Він визнавався переможцем обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» в номінаціях «Науковець» і «Завідувач кафедри», був фіналістом Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу-2002» у номінації «Вчений». Нагороджений знаком МОН України «За значний особистий внесок у розвиток вищої освіти». У 2017 році його ім’я було внесено до книги «Українці (золотий фонд нації)». Як видатному діячеві науки в 2023 році Указом Президента України йому присуджена Довічна Державна Стипендія.
Коли у вересні 2021 року професор Володимир Клепіков залишав пост завідувача кафедри АЕМС, колектив подарував йому сертифікат про присвоєння зірці в Галактиці Чумацький Шлях імені KLEPIКOV VLADIMIR BORICOVICH.
Ректорат НТУ «ХПІ», колективи Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки, кафедри автоматизованих електромеханічних систем щиро вітають Вас, Володимире Борисовичу, з ювілеєм та бажають нових успіхів, міцного здоров’я та щастя! Нехай ще довгі роки не полишають Вас невичерпна енергія, творчість, високі цілі і задачі, які ставите перед собою в житті, завдяки яким Ви так багато звершили для університету, для України!
Довідка:
Професор Володимир Клепіков зробив значний внесок у розвиток теорії електромеханічних систем, став засновником нового наукового напрямку. Його докторська дисертація «Динаміка електромеханічних систем з від’ємним в’язким тертям» при захисті у 1989 році була визнана спеціалізованою радою МЕІ як «новий розділ теорії електропривода». Вчений розробив основи теорії нового класу електромеханічних систем, які мають велике практичне значення для електроприводів з нелінійним фрикційним навантаженням, при цьому були здобуті важливі наукові і практичні результати. Показано, що положення класичної теорії динаміки електроприводів є окремим випадком положень розробленої ним теорії електромеханічних систем з від’ємним в’язким тертям; встановлені умови виникнення фрикційних автоколивань в електроприводах машин і механізмів. Виходячи з запропонованого ним універсального графу, встановлені загальні властивості типових зворотних зв’язків у двомасовій електромеханічній системі із від’ємним в’язким тертям; розроблена методика визначення оптимальних параметрів керування електроприводом на базі теорії планування експерименту з перетворенням метрики факторного простору; визначені принципи усунення автоколивальних режимів в електроприводах різних машин і механізмів.
Наукові інтереси і результати діяльності професора Володимира Клепікова є багатогранними. Він ініціював проведення наукових робіт з використання нейронних мереж і генетичних алгоритмів для керування електромеханічними системами. Вчений став автором перших в СНД публікацій та керівником перших наукових тем із цього напрямку. Запропонував регулятор за спрощеною структурою нейронної мережі (квазінейрорегулятор) з винайденням вагових коефіцієнтів по аналітичних співвідношеннях без численних ітераційних розрахунків. При проведенні в Німеччині експериментальних досліджень професор Володимир Клепіков відкрив явище підсилення коливань в електромеханічній системі з нелінійним тертям. Він довів, що причиною масових поривів водогінних мереж при пуску насосів після короткочасного зникнення напруги є хвильові процеси в електромеханогідравлічній системі з розподіленими параметрами.
При проведенні досліджень енергоефективності електроприводів у 2007-2008 роках професор Володимир Клепіков довів некоректність при модернізації електроприводу оцінки енергозбереження лише за показниками електролічильника за місцем модернізації і вказав на існування мультиплікативного та синергетичного ефектів, що забезпечують країні велику економію енергетичних ресурсів від оптимізації технологічного процесу і економії розхідних матеріалів. Наукові результати знайшли відображення в 325-ти публікаціях, 5-ти книгах. Серед останніх особиста фундаментальна монографія «Динаміка електромеханічних систем з нелінійним тертям», в якій викладені теоретичні та практичні питання умов виникнення та усунення фрикційних коливань різних форм.
Професор Володимир Клепіков керував науково-дослідними роботами за постановами уряду, ДКНТ, галузевих міністерств та підприємств, при проведенні яких розроблені та впроваджені: система усунення пробуксовування валків прокатних станів (завод «Дніпроспецсталь»); прилад усунення вібрацій у важких вальцешліфувальних верстатах (Харківський верстатобудівний завод); високостабільне джерело живлення літаків (Харківський авіаційний завод); система запобігання буксування коліс рудничних електровозів (Харківський завод «Електромашина»); електропривод скануючого пристрою з фрикційною електромагнітною муфтою (Харківський інститут Радіоастрономії НАН України); джерело електроживлення для газорозподільчих систем(АО ТУРБОГАЗ); перетворювач частоти для енергоефективного електропривода (Харківський приладобудівний з-д ім. Т. Г. Шевченка) та ін.
Значне місце в житті Володимира Борисовича займає педагогічна діяльність. Він підготував та особисто читає студентам і аспірантам лекційні дисципліни «Теорія електропривода», «Актуальні проблеми і розділи сучасної теорії електропривод», «Спецкурс з теорії і практики електропривода». Професор Володимир Клепіков є співавтором підручників «Основи наукових досліджень і технічної творчості», «Введення в мехатроніку», «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод».
Професор Володимир Клепіков був головним редактором науково-технічного журналу «Електроінформ», протягом двадцяти років був головою спеціалізованої ради Д.64.050.04 з захисту дисертацій, головою науково-методичної комісії МОН України, заступником голови експертної комісії ВАК з присудження наукових ступенів, членом низки експертних комісій МОН України та ГКНТ. Працює заступником головного редактора фахового журналу «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит», є дійсним членом Академії інженерних наук України.