27 вересня 2024 року виповнилося би 100 років від дня народження Почесного доктора НТУ «ХПІ» Довічного стипендіата Президента України Заслуженого працівника вищої школи України, доктора технічних наук професора Віктора Долбні. Віктор Тимофійович був видатним вченим у галузі промислової електроніки і теоретичної електротехніки, одним з організаторів і свого часу завідувачем кафедри «Промислова електроніка» ХПІ. Учасник Другої світової війни він за власними військовими щоденниками написав унікальну книгу «1418 днів (22 червня 1941 – 9 травня 1945)». Три чверті століття доля Віктора Тимофійовича Долбні була нерозривно пов’язана з Харківським Політехом до самої смерті вченого у серпні 2021 року. Він увійшов до плеяди видатних особистостей, талановитих науковців, організаторів освіти і науки, якими може пишатися Харківський Політех за всю свою 140-річну історію. На згадку про Віктора Тимофійовича Долбню Музей історії ХПІ організував віртуальну виставку, яку можна відвідати за посиланням: http://web.kpi.kharkov.ua/museum/sample-page/postati/dolbnya-v-t/
Віктор Долбня належав до «воєнного» покоління. Так само, як і в сучасних студентів, за прикрим збігом обставин, його юнацькі роки пройшли у вирі війни. Із 1942 року він воював з німецькими фашистами, нагороджений багатьма медалями та орденами. Після демобілізації в 1947 році Віктор Тимофійович закінчив вечірню школу із золотою медаллю. Працюючи на заводі ім. В. О. Малишева, навчався на вечірньому відділенні Харківського електротехнічного інституту (зараз – НТУ «ХПІ»). Закінчивши інститут з відзнакою у 1955 році, вступив до аспірантури на кафедру «Електрифікація промислових підприємств». А вже за чотири захистив кандидатську дисертацію.
У 1960-х роках професор Віктор Долбня стояв біля витоків історії кафедри промислової електроніки ХПІ. Починаючи з 70-х років минулого століття, він вів дослідження перехідних процесів у перетворювачах електроенергії шляхом відображення на комплексну площину. Результати цієї роботи використовувалися при створенні джерел аварійного живлення, при розробці електрообладнання для акумуляторних електровозів та для вирішення інших практичних завдань у промисловості. Топологічні методи, розроблені професором Віктором Долбнею, дозволили вирішувати як завдання аналізу процесів в електронних схемах, так і синтезувати схеми для отримання електричних сигналів з необхідними характеристиками. Зокрема, у 1980-х роках в ХПІ Віктор Тимофійович Долбня вперше синтезував електричну схему, яка відтворювала електромагнітний імпульс, що виникає під час вибуху атомної бомби. Така установка була необхідна для розробки способів захисту від електромагнітного впливу. Упродовж 1990–1994 років професори Євген Сокол, Віктор Долбня та Валентин Шипілло розробили методи прогнозного формування процесів кінцевої тривалості в замкнутих системах мікропроцесорного управління напівпровідниковими перетворювачами різних класів. В різні роки професор Віктор Долбня обіймав посади декана, проректора, де велику увагу приділяв освітньому процесу, організації і змісту навчання, а також виховній роботі серед студентів. Він удосконалював зміст лекцій та навчальні плани дисциплін, забезпечував використання технічних засобів у процесі навчання в спеціально створених і оснащених аудиторіях.
Колеги Віктора Тимофійовича глибоко шанували його за прагнення до пізнання всього нового, поєднане з компетентністю у різних галузях та загальною ерудицією вченого. Студенти захоплювалися точністю та змістовністю лекцій професора. Плоди діяльності видатного педагога і вченого втілилися у 170 навчально-методичних та наукових працях, серед яких 7 монографій, 13 підручників та навчальних посібників. Професор Віктор Долбня дбав і про виховання плеяди молодих вчених та викладачів, організовував та проводив творчі методичні семінари з педагогіки вищої школи в технічній освіті. Близько 700 молодих вчених отримали його підтримку та кваліфікаційну оцінку своїх робіт за роки праці Віктора Тимофійовича Долбні на чолі спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій.
Пам’ять про трагічні воєнні роки Віктор Тимофійович зберіг на все життя. За власними військовими щоденниками написав книгу «1418 днів (22 червня 1941 – 9 травня 1945)». Щороку він брав участь у різноманітних заходах в ХПІ та Харкові, присвячених пам’ятним датам Другої світової війни. На таких зустрічах він спілкувався зі студентами Політеху, ділився своїми спогадами про участь у бойових діях та часи війни і повоєнний період. Три чверті століття доля Віктора Тимофійовича Долбні була нерозривно пов’язана з Харківським Політехом, до самої смерті вченого 17 серпня 2021 року. Він увійшов до плеяди видатних особистостей, талановитих науковців, організаторів освіти і науки, якими може пишатися Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» за свою 140-річну історію.
Життєвий шлях професора Віктора Долбні – гідний наслідування приклад для багатьох людей, які мали честь його знати: попри безліч труднощів вчений зберіг прагнення бути новатором, досягати вершин науки та майстерності у викладанні. Це викликало глибоку повагу оточуючих. Віктор Тимофійович – взірець інтелігента, в якому гармонійно поєднувалися розум та знання, тактовність та людяність, принциповість і доброта. Віктор Тимофійович Долбня став уособленням духу Харківського Політеху, засвідчуючи спадкоємність поколінь, плекаючи розвиток інтелектуального потенціалу, педагогічних традицій та наукової школи, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, креативності і новаторства, довіри та взаємоповаги, які є фундаментальними в НТУ «ХПІ».
З віртуальною виставкою, присвяченою Віктору Тимофійовичу Долбні, можна ознайомитися на сайті Музею історії ХПІ за посиланням: http://web.kpi.kharkov.ua/museum/sample-page/postati/dolbnya-v-t/
Довідка:
Віктор Тимофійович Долбня народився 27 вересня 1924 року. Влітку 1942 року був призваний до армії, пройшов навчання в 29-му Окремому навчальному танковому полку в Сталінграді, воював у складі 422-го стрілецького полку 170-ї стрілецької дивізії. Війну закінчив західніше Кенігсберга, на косі Фріш-Нерунг. Після демобілізації в 1947 році з багатьма бойовими нагородами, Віктор Тимофійович закінчив із золотою медаллю вечірню школу. Працюючи на заводі ім. Малишева, вступив на вечірнє відділення до Харківського електротехнічного інституту (зараз — ХПІ), який також закінчив з відзнакою. Через багато років після закінчення війни написав за своїми військовими щоденниками книгу.