Їм – 35. Вони ровесники незалежної України, разом із нею зростали, змінювалися, долали виклики і формували власний професійний шлях. Сьогодні доцентка Марія Білова, професори Андрій Кожушко та Дмитро Данильченко – молоді науковці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», які працюють у різних сферах: ІТ, машинобудуванні та електроенергетиці. Їх об’єднує не лише покоління, а й спільне бачення майбутнього: сильна України неможлива без фундаментальних знань, власних технологій та сучасних інженерних рішень. Напередодні 35-річчя Незалежності України вони розповідають про роль науки у зміцненні держави, майбутнє українських технологій та власні професійні мрії.
Марія Білова, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління нагороджена Відзнакою міського голови «За заслуги перед містом-героєм України Харків» ІІІ ступеня. Наукові дослідження охоплюють системний аналіз і математичне моделювання, інноваційні освітні технології, адаптивні системи управління навчанням, оцінювання компетентностей та застосування штучного інтелекту в освіті.
Марія Білова: «Сьогодні технологічна освіта безпосередньо пов’язана зі збереженням людського капіталу та майбутньою відбудовою України. Я бачу необхідність у гнучкій і масштабованій моделі інженерної освіти, яка готує не лише компетентних фахівців, а й розробників та лідерів цифрових інновацій. Водночас я здобуваю другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія» у рідному НТУ «ХПІ». Для мене професійний розвиток нерозривно пов’язаний із розвитком особистості, а майбутнє освіти – з поєднанням технологій та глибокого розуміння людини.
Повномасштабна війна зробила поняття незалежності максимально конкретним. Для мене це не лише виборена свобода, а й щоденна відповідальність за власні рішення, людей поруч, відбудову країни та майбутнє, яке ми формуємо вже сьогодні. Особлива роль належить молодим науковцям: ми маємо створювати нові знання, інтегрувати Україну у світовий науковий простір, розвивати критичне мислення студентів і доводити, що українська наука є сучасною, сміливою та здатною відповідати на складні виклики.
Наука для мене – один із фундаментів відновлення України: від оборонних і цифрових технологій до рішень, орієнтованих на потреби людини. Саме тому мій внесок у НТУ «ХПІ» та Інноваційний кампус пов’язаний зі створенням практикоорієнтованого освітнього середовища, де студенти навчаються через реальні проєкти, командну роботу та інновації. Коли другокурсник за рік проходить шлях від початківця до впевненого розробника, готового працювати над складними інженерними завданнями, стає очевидно: саме так формується людський капітал, необхідний для майбутньої відбудови.
Через 5–10 років я бачу українську науку гнучкою, вільною від зайвої бюрократії, інтегрованою у світовий науковий простір, здатною створювати проривні продукти та формувати глобальні технологічні тренди. Для України я хочу миру, безпеки та розвитку, для НТУ «ХПІ» – статусу потужного міжнародного науково-освітнього хабу, а для себе – зберегти драйв і любов до своєї справи, працювати з талановитими людьми, бачити розвиток студентів і щодня розуміти, що наша спільна робота наближає майбутнє, яке ми хочемо побудувати».
Андрій Кожушко, доктор технічних наук, професор кафедри автомобіле- і тракторобудування, тричі лауреат стипендії для молодих учених Кабінету Міністрів України та двічі переможець конкурсу «Кращий молодий науковець Харківського Політеху. Наукові дослідження спрямовані на підвищення ефективності мобільних машин – тракторів, спеціальної та інженерної техніки – через удосконалення силових установок і трансмісій. Основні напрями – безступінчасті та електромеханічні трансмісії, динаміка тракторів і гібридні силові установки.
Андрій Кожушко: «Для мене незалежність України – це, зокрема, здатність самостійно створювати технології, необхідні державі. Тому наукова робота у сфері силових установок, трансмісій та енергоефективності є практичним внеском у технологічну незалежність, конкурентоспроможність української техніки. Роль молодих науковців бачу у створенні нових технічних рішень для актуальних потреб України. Важливо поєднувати фундаментальні дослідження з конкретними інженерними завданнями, щоб результати науки переходили у практичні технології. Українська наука може сприяти відновленню держави через модернізацію промисловості, підвищення енергоефективності та створення власних технологій. Сьогодні я працюю над дослідженнями мобільних машин і підготовкою молодих науковців. Під моїм керівництвом успішно здобуто три наукові ступені доктора філософії.
Майбутню українську науку я бачу більш орієнтованою на створення власних технологій і тісніше пов’язаною з потребами держави та промисловості. Хотілося б, щоб університети ставали центрами не лише досліджень, а й розроблення технологій, які знаходять практичне застосування. Планую продовжувати дослідження у сфері мобільних машин і бачити, як результати наукової роботи переходять від математичних моделей та публікацій до реальних технічних рішень. Вважаю, що практична й технологічна наука, орієнтована на потреби держави, має розвивати українське машинобудування, посилювати НТУ «ХПІ» та зміцнювати технологічну незалежність України».
Дмитро Данильченко, кандидат технічних наук, старший дослідник, професор кафедри передачі електричної енергії, Голова ради молодих вчених НТУ «ХПІ». Наукові дослідження: захист об’єктів електроенергетики, інтеграція відновлюваних джерел енергії до електричних систем та розвиток мікромереж. Лауреат Премій Президента України та Верховної Ради України для молодих вчених, стипендіат Кабінету Міністрів України, переможець і лауреат всеукраїнських, обласних та міських наукових конкурсів. Нагороджений грамотами Президії НАН України за наукові роботи у сфері електроенергетики.
Дмитро Данильченко: «Для мене незалежність України – це не лише державний суверенітет, а й технологічна, енергетична, економічна та наукова спроможність держави. Молоді науковці мають створювати технології та рішення для зміцнення обороноздатності, енергетичної стійкості й конкурентоспроможності України. Українська наука має бути одним із ключових інструментів відновлення та модернізації країни. У своїй роботі я зосереджуюся на електроенергетиці, енергоефективності, відновлюваних джерелах енергії, Smart Grid, децентралізованій генерації та підвищенні стійкості енергосистем. Важливо, щоб наукові розробки знаходили практичне застосування у громадах, на підприємствах та в енергетичній інфраструктурі.
У майбутньому хотів би бачити українську науку ще більш інтегрованою у європейський та світовий науковий простір і водночас орієнтованою на вирішення актуальних проблем України. Прагну продовжувати наукову роботу, розвивати молодих дослідників та реалізовувати міжнародні проєкти. Бажаю НТУ «ХПІ» залишатися одним із провідних технологічних університетів Європи, а Україні – стати сильною, інноваційною, технологічно та енергетично незалежною державою!».
Молоді науковці НТУ «ХПІ» вітають усіх харківських політехніків із 35-річчям Незалежності України та бажають благополуччя, нових наукових відкриттів і перемог, які зміцнюватимуть Україну та наближатимуть її мирне майбутнє!