Науковці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» розвивають дослідження на перетині інженерії, інформаційних технологій та медицини. Серед перспективних напрямів – аналіз пошкоджених тканин, моделювання процесів загоєння, протезування, вивчення ходи людей із протезами, а також системи моніторингу серцево-судинної діяльності. Про це в інтерв’ю медіа «Думка» розповів доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, в.о. проректора НТУ «ХПІ» з наукової роботи Олексій Ларін.
За словами Олексія Ларіна, одним із найпомітніших напрямів сучасних розробок ХПІ є інтеграція інженерії та медицини. Йдеться про комплексні проєкти, які поєднують IT, електроніку, механіку, комп’ютерне моделювання та медичні технології. «Цікаві проєкти, дуже амбітні, вони класно резонують європейських партнерів, які теж на це дивляться. Це перетинання IT, електроніки, механіки, комп’ютерних симуляцій і медичних застосувань», – зазначив науковець. Серед таких досліджень – технології, спрямовані на аналіз стану пошкоджених тканин навколо поранення та прогнозування розвитку некрозів, а також комп’ютерне моделювання процесів, пов’язаних із лікуванням і відновленням пацієнтів. Окремий напрям – протезування. Науковці досліджують механіку та міцність протезів, кінематику рухів людей із протезами, а за допомогою електронних систем вивчають патерни ходи. Такі технології можуть стати допоміжним інструментом для лікарів і фахівців із реабілітації, допомагаючи оцінювати рухові можливості пацієнтів та ефективність відновлення. «Напрямів там у нас дуже багато. Від лікування хворих, аналізу пошкоджених тканин навколо поранення, моделювання цих процесів, прогнози розвитку некрозів, процесів протезування, механіки протеза, міцності протезів, кінематики руху людей з протезами, вивчення патернів ходи через електроніку, аби допомагати пацієнтам», – розповів проректор НТУ «ХПІ» Олексій Ларін.
Ще один перспективний напрям – моніторинг серцево-судинної системи. Розробляються проєкти, які дають змогу передавати лікарям інформацію про стан пацієнта в режимі реального часу. За задумом, ці дані можуть використовуватися медиками як додатковий інструмент для спостереження та ухвалення рішень. Крім того, НТУ «ХПІ» працює над рішеннями на стику IT та психології, зокрема із застосуванням штучного інтелекту. Йдеться про створення AI-ботів та інтелектуальних агентів, які можуть допомагати у відповідних сферах. Особливу увагу університет приділяє дослідженням, пов’язаним із реабілітацією ветеранів та людей із важкими пораненнями. За словами Олексія Ларіна, серед нових проєктів, поданих ХПІ на державне фінансування, чотири безпосередньо стосуються цієї тематики. «Ми цим зараз серйозно опікуємося. І серед них – чотири проєкти, якраз пов’язані з роботою з ветеранами, з пораненнями. Це дослідження прикладні, які б ми хотіли зробити так, щоб наука інженерна стала корисною людям, корисною медицині, допомагала ветеранам, скорочувала час реабілітації, скорочувала час інтеграції в суспільство», – наголосив науковець.
«Ми вважаємо, що технології мають рятувати життя, тому робимо так, щоб інженерна наука стала корисною медицині та допомагала скоротити час реабілітації й інтеграції в суспільство», – відзначив проректор ХПІ Олексій Ларін. Деякі з нещодавніх розробок вже були успішно представлені як в Україні. так і на глобальних конференціях за кордоном. Зокрема, на міжнародному форумі, який відбувся у Харкові, дослідники Харківського Політеху у співпраці з фахівцями Інституту імені М.І Ситенка створили та продемонстрували high-tech моделі протезів ніжньої кінцівки та технології моделювання процесів, що відбуваються в системі «кістка– імплант». Також реабілітацією військових безкоштовно займається Університетська клініка НТУ «ХПІ».
Загалом, як зазначив проректор Олексій Ларін, цього року ХПІ подав 77 наукових проєктів на фінансування загальним обсягом 110 млн грн. Очікується, що результати конкурсного відбору будуть відомі наприкінці листопада. Розвиток таких досліджень демонструє, як сучасна інженерна наука може безпосередньо працювати на потреби людини – від створення нових технологій протезування та реабілітації до використання штучного інтелекту й цифрового моніторингу стану пацієнтів.
Більше про сучасні наукові розробки ХПІ, штучний інтелект та інші дослідження університету – у повному інтерв’ю Олексія Ларіна для медіа «Думка».
Подивитися – за посиланням!
