13 березня 2023 року виповнилося 60 років від дня відкриття першого у Харкові Палацу студентів — ПС НТУ «ХПІ». З моменту заснування він став центром мистецтва, творення та креативу не лише для студентів та викладачів Харківського Політеху, а й для громадськості міста, країни, світу. Сьогодні, попри військову агресію рф, перебуваючи в різних містах та країнах, харківські політехніки продовжують дарувати свою творчість глядачам. Вони виступають на фестивалях, здобувають нагороди, представляючи Україну й на міжнародній арені. Це велика підтримка, яка надихає весь колектив університету і надає сил вистояти в цій тяжкій боротьбі.
До 60-річчя Палацу студентів творчі колективи Харківського Політеху підготували відео «Спогади про майбутнє». У ньому представлені матеріали про відзначення Дня народження ПС 10 років тому та сучасні виступи ансамблів. З ювілеєм усіх політехніків привітав ректор ХПІ Євген Сокол, Почесний ректор вишу Леонід Товажнянський, відомий вчений у сфері турбінобудування, колишній проректор ХПІ, один із фундаторів Палацу студентів Анатолій Бойко, відомий вчений у сфері електромеханіки, колишній проректор ХПІ Володимир Клепіков.
Серед напрямів, які розвивав та продовжує розвивати Палац студентів ХПІ — танці, музика, спів, театр, гумор та багато іншого. Сьогодні на базі ПС працюють 16 творчих майстерень, серед них: колектив сучасного та спортивного бального танцю «Тріумф», Вокал-шоу бенд «Сузір’я», студентський ансамбль скрипалів «Експромт», студентський камерний оркестр «Крещендо», студентський ансамбль народного танцю «Україна», естрадний ансамбль «SM_Band», театр «Політехнік», ансамбль бального танцю «Ніка», студентський театр естрадних мініатюр «Абзац», циркова студія «Бенефіс», клуб спортивного рок-н-ролу «Сенат», центр роботи з іноземними студентами «Арт-інтернешнл», інструментальний фолк-бенд «Отакої», Народний аматорський колектив Профспілок України Хіт-театр «Мій проєкт», акторська школа.
Студенти, які виступають у складі різних колективів, беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах, фестивалях, чемпіонатах світу. Також артисти Палацу студентів роблять свій внесок у створення масштабних концертних програм самого Політеху. Найбільш популярні з них: Посвята у студенти, Новорічний бал для студентів, Випускний бал молодих фахівців, фестивалі хорового співу технічних вишів України «Феєрія співає» та інструментального мистецтва «Чарівний камертон».
З вітанням до учасників та співробітників Палацу студентів, а також до всього колективу університету звернувся ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Євген Сокол.
«Шановні політехніки! Вітаю вас із 60-річчям Палацу студентів ХПІ. Це важлива подія для всього нашого університету. На жаль, останні три роки були тяжкими: два роки пандемії, вже рік військової агресії. Але, попри це, ХПІ продовжує навчальний процес, демонструючи освітні та наукові здобутки, а Палац студентів робить все, щоб підтримувати викладачів та студентів. Ті, хто перебувають за кордоном, беруть участь у різних фестивалях та отримують нагороди, просуваючи не лише Харківський Політех, а й усю нашу Україну. Це, безумовно, значна підтримка, що надихає весь колектив ХПІ, щоб ми мали сили вистояти в цих важких і складних обставинах, що склалися через агресію російської федерації. Я впевнений, що ця війна скоро закінчиться і ми повернемось до мирного життя. А ті, хто завжди працював на розвиток ХПІ, повернуться до Харкова. Я бажаю всім успіхів та міцного здоров’я. Бережіть своє життя, оскільки це головне надбання, яке є у нашому університеті! Тільки ви можете відновити гордість та славу Палацу студентів Харківського політехнічного інституту. Слава Україні!», — сказав ректор ХПІ, професор Євген Сокол.
Також привітання з 60-річчям Палацу студентів пролунали і від інших представників НТУ «ХПІ»: Почесного ректора, голови Вченої ради вишу, професора Леоніда Товажнянського; відомого вченого в галузі турбінобудування, зав. кафедри турбінобудування (2000-2004) професора Анатолія Бойка; відомого вченого в галузі електромеханіки, зав. кафедри автоматизованих електромеханічних систем (1976–2021), професора Володимира Клепікова. Усі вони свого часу були засновниками, кураторами та залишаються великими друзями Палацу студентів ХПІ.
Переглянути відеопривітання до 60-річчя Палацу студентів «Спогади про майбутнє» можна на You Tube каналі Прес-служби НТУ «ХПІ»:
Довідка:
Палац студентів (ПС) НТУ «ХПІ», що розташований на території студентського містечка «Гігант», був відкритий у 1963 році. Він став першим у Харкові Палацом студентів. Це був проєкт реконструкції будівлі колишнього адмінкорпусу Єпархіального училища, який було зруйновано під час війни, що розташовувався на території студмістечка Гігант. Однак у 50-ті роки вийшла заборона на будівництво закладів культури, і тоді ректор ХПІ Михайло Семко з командою активістів пробив дозвіл на спорудження будівлі, назвавши об’єкт «Сірий корпус студмістечка Гігант». У будівництві ПС, яке тривало 5 років, брали участь студенти Політеха, його відкриття відбулося 13 березня 1963 року. Ідею проєкту було запозичено у Палацу студентів Дніпровського Університету, який побудували раніше. Головним завданням було вмістити більше глядачів, ніж у найбільших навчальних аудиторіях та традиційних актових залах вишу під час масових заходів. Загальна площа триповерхової будівлі ПС НТУ «ХПІ» складає майже 7300 м2. Театральний зал налічує 815 місць. Репетиційна база складає 17 приміщень, в яких може займатися до 400 студентів.
Перше свято «Посвята студентам» Палац студентів ХПІ провів 30 серпня 1965 року. Зі спогадів професора ХПІ, д.т.н., заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри автоматизованих електромеханічних систем Володимира Клепікова про урочистий захід: «Ректор Михайло Семко запалює вогонь у «Чаші знань», старшокурсники запалюють від нього факели. Починається рух колони від арки «Гіганта» вниз Пушкінською. Тротуари заповнені харків’янами. Я йду попереду, і перед поворотом на Іванова, озирнувшись, бачу те, що запам’ятав на все життя: нескінченно довга, жива, вогняна річка! тих, хто вимовляв: «Клянемося! Клянемося! Клянемося! …».
Творчі діячі всесоюзного та світового масштабу працювали та давали майстер-класи у Палаці студентів ХПІ. Серед них:
- Видатний інженер Юрій Правдюк. У 60-ті роки ХХ століття винайшов унікальний світлодинамічний прилад «Латерна», який виставлений у Музеї сучасного мистецтва США (штат Нью-Джерсі), заснувавши новий жанр «світломузика». У Палаці студентів ХПІ він створив Студію світложивопису;
- Французький актор-мім, творець паризької школи мімів Марсель Марсо у 60-ті роки приїжджав до ПС ХПІ, де проводив майстер-класи для студії популярного театру тіней і пантоміми «Силует»;
- Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор В’ячеслав Палкін був керівником хору ХПІ (60-ті роки);
- Народний артист України, професор Олександр Литвинов очолював естрадний оркестр ХПІ (60-ті роки);
- Заслужена артистка України Валентина Сухарева, засновниця і одна з керівників театру «Політехнік» (створений у 1973 році);
- Заслужена артистка УзССР Галима Закірова, засновниця танцювального ансамблю «Україна» (створений у 1974 році);
- Заслужений діяч мистецтв України, професор Олександр Петросян, керівник хору ХПІ (80-ті роки).
У Палаці студентів ХПІ розташовується відеоцентр НТУ «ХПІ» (до 1992 року Кіностудія ХПІ) — перша кіностудія вишу у колишньому СРСР, відкрита восени 1957 року. Її засновником був випускник ХПІ Володимир Зубар. Одним із видатних працівників кіностудії був випускник ХПІ, переможець премії «Оскар» Євген Мамут, який у 1973 році разом із колегами створив першу в СРСР стереографічну анімацію — ляльковий мультфільм із грою живого актора «Ванька-Встанька» на кольоровій кіноплівці. Для її перегляду використовували червоно-зелені 3D-окуляри. Першу в Союзі комп’ютерну анімацію також зняли у ХПІ у 1975 році. Упродовж восьми років, які Євген Мамут пропрацював на кіностудії ХПІ, він займався розробкою мультстанку, технологіями зйомки під мікроскопом та активно розробляв анімаційні фільми. У 1978 році Євген Мамут емігрував до США, де брав участь у розробці спецефектів для таких фільмів, як «Блакитна лагуна» (1980), «Ксанаду» (1980), «Леді-яструб» (1985), «Брудні танці» (1987). , «Хижак» (1987) та «Хижак-2» (1990), «Тато-примара» (1990), «Зоряний десант» (1997), «Матриця» (1999) та інших. За фільм «Хижак», з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі, спільно з трьома колегами, Євген Мамут отримав премію «Оскар». Також Євген Мамут — один із творців знаменитого ефекту у фільмі «Матриця»: ефектні стрибки та падіння героїв, які наче зависають у повітрі на кілька секунд, вдалося зафіксувати на екрані за допомогою 122 кінокамер, розташованих по колу. Він також розробляв спецефекти для реклами та мультфільмів у ті часи, коли ще не було сучасних комп’ютерних технологій.