На війні з російськими окупантами загинув випускник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Юрій Кримський. Він навчався на факультеті автоматики та приладобудування та здобув інженерну освіту в Харківському Політеху, яка стала основою його подальшої професійної кар’єри. Після закінчення університету Юрій працював у сфері інформаційних технологій та обіймав посаду IT Infrastructure Lead у компанії Metinvest Digital. До лав Збройних сил України він долучився у березні 2024 року. Захисник загинув 26 квітня 2025 року на Куп’янському напрямку внаслідок атаки російського безпілотника. Тепер йому назавжди 57 років.
Юрій Кримський народився 26 грудня 1967 року. Після служби в армії вступив до НТУ «ХПІ»: спочатку навчався на підготовчому відділенні, а згодом став студентом факультету автоматики та приладобудування (зараз кафедра «Автоматика і управління в технічних системах»). За словами близьких, ще змалку він вирізнявся загостреним почуттям справедливості та відповідальністю. Ці якості визначали його вчинки протягом усього життя ‒ від років навчання в Харківському Політеху до служби в лавах Збройних сил України. Здобувши інженерну освіту, Юрій реалізував себе в ІТ-сфері та став висококваліфікованим фахівцем з інфраструктурних рішень. Він обіймав посаду IT Infrastructure Lead у компанії Metinvest Digital. Водночас його завжди цікавила винахідницька діяльність. Як інженер він працював над власними технічними розробками, серед яких був проєкт пристрою для лікування онкологічних захворювань. Колеги та друзі згадують його як людину, яка завжди шукала нестандартні рішення, залишалася відкритою до нових знань і ніколи не втрачала оптимізму.
На фронті випускник ХПІ виявив таку ж наполегливість і витримку, які були притаманні йому в цивільному житті. Під час одного з боїв Юрій отримав поранення, але відмовився від евакуації. Він самостійно видалив уламок із ноги, перебинтував рану та залишився на позиції разом із побратимами. Попри біль і небезпеку, продовжував виконувати бойові завдання та підтримувати товаришів жартами. Через два тижні під час чергового бою він знову потрапив під ворожий вогонь і був тяжко поранений. Військових евакуювали на бронетранспортері, однак дорогою машину атакував російський дрон-камікадзе. Після вибуху бійці були змушені покинути БТР і рятуватися. Через отримані травми Юрій не зміг швидко відбігти на безпечну відстань. Встигнувши пройти лише кілька метрів, він упав. У цей момент російський безпілотник скинув на нього боєприпас. Внаслідок отриманих травм захисник загинув.
Брат воїна, Анатолій Кримський згадує, що Юрій усе життя залишався людиною з сильною внутрішньою гідністю та наполегливим характером. «Мені й зараз моторошно згадувати, як він падав з коня: і шкереберть, і сторчака, і кубарем. Кряхтів, підіймався, розтирав забите місце та вперто ліз знову», ‒ ділився він спогадами про брата. Саме ця риса ‒ не зупинятися перед труднощами ‒ супроводжувала Юрія протягом усього життя: від студентських років у Харківському Політеху до служби в лавах Збройних сил України та останнього бою за Україну. «Він усіх нас жалів і любив. Його на кожного вистачало», ‒ написав він після втрати брата. У Юрія Кримського залишилися дружина та дві доньки.
Спільнота ХПІ висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого випускника. Світла пам’ять захиснику України.
