1944
15 січня поновилися учбові заняття в ХХТІ.
За упровадження нової марки сталі для виробництва танків професору Б. А. Носкову присуджена Державна премія СРСР.
Доцент З. М. Хмара розробив і вперше упровадив у виробництво передову технологію штампування снарядів і мін.
Закінчена реевакуація інститутів. Ректором ХЕТІ знов стає відкликаний з фро-нту Д. У. Столяров.
25 серпня Раднарком СРСР прийняв спеціальну постанову по ХММІ, в якому були визначені терміни виконання основних відновних робіт.
1945
У роки війни колективи інститутів допомогли фронту посильним трудовим внеском в тилу, грошовими коштами. Колектив ХММІ у 1942—1945 рр. зібрав і передав до фонду оборони більше 100 тисяч карбованців. Значні суми передали на оборону ХХТІ і ХЕТІ.
174 політехніка (студенти, викладачі і співробітники інституту) віддали життя в боротьбі за свободу і незалежність своєї Вітчизни.
1946
У ХЕТІ відкрився радіотехнічний факультет.
У інститутах почалося навчання громадян країн народної демократії. Перші студенти прибули з Болгарії і Корейської Народно-Демократичної Республіки.
1947
У ХММІ почав функціонувати інженерно-фізичний факультет, в ХХТІ — факультет хімічного машинобудування.
Стала видаватися багатотиражка ХХТІ «XiMiK-технолог».
1948
У ХММІ відкрився студентський клуб, який став культурно-масовим центром, де працювали драматичний, хоровий, струнний, літературний, шахово-шашковий гуртки і культурно-естрадна група.
1949
7 вересня Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про відновлення Харківського політехнічного інституту (ХПІ). Наказом міністра вищої освіти СРСР від 16 вересня ХПІ відновлювався на базі об’єднання інститутів, що входили в нього до 1930 р. на правах факультетів, а також інституту інженерів цементної промисловості. Директором ХПІ призначений доцент М. Ф. Семко.
Почалося відновлення студентського містечка «Гігант».
1950
У 1949/50 навчальному році в ХПІ навчалося понад 4,5 тисячі студентів (4328 чоловік на денному і 184 — на вечірньому відділеннях). Він мав в своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри: з 293 викладачів було 38 професорів і 87 доцентів.
У інституті працювало 10 факультетів: металургійний, машинобудівний, інженерно-фізичний, автотракторний, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, технології силікатів, радіотехнічний, енергомашинобудівний, електротехнічний. 57 кафедр готували інженерів з 32 спеціальностей.
У лютому утворене студентське наукове суспільство, яке очолив член-кореспондент АН УРСР професор І. І. Стрільцов.
У травні прийнятий єдиний план науково-дослідної роботи ХПІ.
У інституті створені організації ДОСАРМ, ДОСАБ, ДОСФЛОТ, пізніше реорганізовані в єдину організацію ДОСААФ.
1951
З 1 січня почала виходити багатотиражна газета ХПІ. Її першим редактором був І. Д. Прокопенко.
Вченій раді інституту надане право прийому до захисту докторських і кандидатських дисертацій.
У лютому факультет технології силікатів перетворений у факультет технології цементу.
На початку 1951/52 навчального року електротехнічний факультет був розділений на факультети електромашинобудування і електроенергетичний.
У 1951/52 навчальному році були введені в експлуатацію чотири секції гуртожитку «Гігант», вісім лекційних аудиторій і близько 100 тисяч квадратних метрів лабораторних приміщень.
1952
В інституті захищені 92 дипломні проекти.
За спортивні досягнення інституту вручений перехідний Червоний прапор обкому профспілок.
1953
Вперше в післявоєнний час почали видаватися «Труди Харківського політехнічного інституту», вийшли в світ три томи загальним об’ємом 53 друкарські листи.
Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 27 жовтня 1953 р. велика група професорів, викладачів і інженерів ХПІ за успіхи в підготовці фахівців і розвитку науково-технічного прогресу в післявоєнні роки нагороджена орденами і медалями Радянського Союзу.
ХПІ одержав територію площею 6 га в Чугуївському районі, урочище Фігуровка на лівому березі річки Северській Донець, для будівництва оздоровчого табору.
1954
У березні автотракторний факультет перетворений у факультет тракторного і сільськогосподарського машинобудування.
У Фігуровці на базі інституту організований наметовий табір, де за сезон оздоровилося більше 600 чоловік.
1955
В житті студентів інституту з’явився третій семестр — трудовий.
У жовтні відкрите заочне відділення, де навчалося 210 студентів.
У 1950—1955 рр. вийшло в світ більше 80 підручників і навчальних посібників, підготовлених вченими ХПІ.
1956
На базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування створений другий філіал вечірнього відділення ХПІ (125 студентів).
Інститут став учасником Всесоюзної промислової виставки в Москві. У павільйоні «Вища школа» демонструвалися дев’ять його експонатів.
Студенти інституту взяли активну участь в збиранні врожаю на цілині.
1957
ХПІ включився у виконання програми Міжнародного геофізичного року. Для цих цілей створена проблемна лабораторія радіотехніки.
Вийшла перша збірка «Труди СНО ХПІ», в який включені кращі студентські роботи, виконані на кафедрах з госпдоговірної тематики або під час виробничої практики.
Кафедра електричних машин впровадила на ХЕМЗі могутній генератор імпульсів для обробки надтвердих металів і сплавів, що одержав всесвітнє визнання.
На базі створеного спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» (Фігуровка) оздоровилося більше 1400 чоловік.
1958
З метою підвищення знань абітурієнтів при ХПІ, його філіалах і на провідних підприємствах Харкова відкриваються підготовчі курси.
За період з 1953 по 1958 р. в інституті захистили кандидатські дисертації 11 громадян Китаю, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословатчини.
На Всесвітній виставці в Брюсселі верстат, обладнаний одним з розроблених в інституті генераторів імпульсів, одержав Гран-прі.
У 1950—1958 рр. закінчили аспірантуру 253 чоловіки, з них 128 увійшли до науково-педагогічного складу ХПІ.
У листопаді створена методична рада ХПІ на чолі з проректором по учбовій роботі, який координував навчально-методичну роботу кафедр і факультетів інституту.
З 1951 по 1958 р. захищені 226 кандидатських і п’ять докторських дисертацій. У 1950—1952 рр. вийшли в світ чотири монографії, 12 підручників і 59 навчальних посібників, опубліковано близько 170 наукових статей за участю 200 вчених.
У інституті створене місцеве радіомовлення, організований щотижневий випуск радіогазети.
У грудні відкритий спортивний клуб ХПІ.
Почали функціонувати профілакторій на 50 місць, два гуртожитки (великий і малий Червоні корпуси), побудований житловий будинок на 150 квадратних метрів.
1959
Науковим і культурним центром інституту стала бібліотека, книжковий фонд якої складав 1 392 906 одиниць, вона обслуговувала 14 449 читачів, зокрема 11 737 студентів.
На базі Лісичанського і Рубежанського хімкомбінатов відкритий Рубежанській філіал інституту із загальнотехнічним факультетом в Сєверодонецькі.
1960
Ліквідується факультет технології цементу, його хіміко-технологічні спеціальності влилися у факультет технології неорганічних речовин.
Ворошиловградський філіал ХПІ реорганізований в самостійний вуз.
На базі хіміко-машинобудівних спеціальностей створений факультет хімічного машинобудування.
Від електроенергетичного факультету відділився факультет автоматики і приладобудування.
З утворенням Українського заочного політехнічного інституту прийом студентів-заочників в ХПІ проводився тільки на загальнотехнічний факультет при ХТЗ.
За успіхи у виховній роботі із студентською молоддю багатотиражна газета ХПІ нагороджена Почесною грамотою Мінвузу УРСР.
1961
У проблемній лабораторії «Динамічна міцність деталей машин» під керівництвом академіка АН УРСР А. П. Філіппова введена в дію перша в Україні унікальна установка для дослідження міцності дисків турбомашини при високих швидкостях обертання і температурах.
У інституті створена єдина профспілкова організація.
Перший прийом студентів на денне відділення здійснив Кіровоградський філіал.
Вперше в Україні на базі спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» в червні була організована дитяча зміна, оздоровлено 220 дітей співробітників інституту.
1962
У березні в інституті створений факультет суспільних професій.
Співробітники кафедри технологія електричних виробництв ХПІ розробили метод контактного осадження срібла і упровадили новий спосіб отримання активних мас для лужного акумулятора.
Здійснив перший набір студентів філіал в м. Рубіжне.
1963
В ХПІ відкритий інженерно-педагогічний факультет.
Почав роботу Палац студентів ХПІ, який став центром культурно-масової ро-боти.
1964
У ХПІ набули чинності нові учбові плани, затверджені Мінвузом СРСР.
1 травня інститут відвідали президент АН СРСР М В. Келдиш і президент АН УРСР Б. Є. Патон.
Утворений кабінет програмованого навчання, де були встановлені розроблені кафедрою автоматики і телемеханіки і виготовлені в студентському проектно-конструкторському бюро машини типу «Контроль».