1982
Вчені інституту одержали 575 авторських свідоцтв і 24 патенти. Лауреатами премії Ради Міністрів СРСР стали доцент І. В. Бєлий і старший науковий співробітник Л. Т. Хименко, що створили магнітно-імпульсну установку для обробки металів.
У інституті проблем машинобудування АН УРСР утворений філіал кафедри динаміки і міцності машин.
Інститут заохочений преміями Ради Міністрів СРСР, республіканськими преміями.
Хор Палацу студентів став лауреатом Всесоюзного конкурсу «Студентська весна».
Ансамбль політичної пісні «Єдність» став лауреатом I Міжнародного фестивалю політичної пісні в Баку.
Місцевком ХПІ перейменований в профспілковий комітет.
1983
За підсумками роботи в третьому році XI п’ятирічки інститут визнаний переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання і нагороджений перехідним Червоним прапором СМ СРСР і ВЦСПС.
1984
За цикл робіт у області міцності енергетичних машин і упровадження їх в практику турбінобудування професорам Є. Г. Голоскокову і З. І. Богомолову присуджена Державна премія УРСР.
Введений в експлуатацію учбово-лабораторний корпус У2.
1985
24 липня за великі заслуги в підготовці висококваліфікованих фахівців, розвитку наукових досліджень і у зв’язку з 100-річчям з дня заснування Президія Верховної Ради УРСР нагородила ХПІ орденом Жовтневої революції.
27 вересня виконалося 100 років з дня заснування Харківського політехнічного інституту. За період існування ХПІ підготовлено 100 тисяч фахівців.
1986
У лютому на основі факультету хімічного машинобудування і окремих кафедр інших факультетів створено УНПО «Агропром». На першому етапі діяльності цієї організації була розробка кормозберігающих технологій.
У квітні на базі інституту відбулася республіканська науково-методична конференція «Активізація пізнавальної діяльності студентів в процесі навчання у вузі».
Проводилася 43-а студентська науково-технічна конференція, учасниками якої сталі 7105 студентів, що підготували 6748 виступів і доповідей.
Сім студентських загонів інституту спільно із загонами інших вузів Харкова в літній період будували будинки для евакуйованих з Чорнобильської зони. Бійці будзагону «Гренада-87» побудували в Ірпені чотири садиби.
У вересні проводилася тематична виставка ВДНХ УРСР «Внесок учених Харківського політехнічного інституту в прискорення науково-технічного прогресу». В день її відкриття відбувся республіканський семінар на тему: «Процеси тиску — резерв зниження використовування чорних і кольорових металів».
24 – 25 вересня інститут відвідала делегація Держкомітету у справах утворення Китайської Народної Республіки на чолі з Чжу Кайсюанем, яка ознайомилася з організацією навчально-методичної роботи і досвідом навчання і ви-ховання студентської молоді.
ХПІ відвідала делегація представників вищих учбових закладів Чехословацької Республіки, яка ознайомилася з історією інституту, організацією процесу навчання, праці і відпочинку студентів, обмінялася досвідом роботи.
Професору Л. С. Палатнику присуджена Державна премія УРСР.
Зданий в експлуатацію корпус ОКБ-ВІТ.
1987
25 лютого створений жінрада інституту у складі 32 чоловік. Головою вибрана заслужена артистка УРСР доцент В. М. Сухарева.
20 березня ХПІ відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Ін-дія в СРСР Трілоки Наїх Кауль і Перший секретар Посольства Сантош Кумар Гангулі. Студенти-політехніки взяли активну участь в святкуванні Дня індійсько-радянської дружби.
13 квітня відбулася внутрішньовузівська конференція «Учбовий процес очима студентів». Студенти виказували свою думку про перебудову учбового процесу у вузі.
У вересні почав роботу за новим напрямкам техніки і технології Інститут підвищення кваліфікації.
У грудні проведена студентська науково-практична конференція «Студентське самоврядування: задачі і перспективи», присвячена проблемам участі студентів в управлінні вузом.
1988
У березні опубліковано проект «Положення про студентське самоврядування в ХПІ» для обговорення в трудовому колективі.
У інституті створений Центр науково-технічної творчості молоді як філіал Харківського центру НТТМ «Практика».
За рішенням Міністерства освіти України в ХПІ відкритий Інститут суспільних наук.
Створений Центр трудової зайнятості молоді (ЦТЗМ) «Політехнік» — госпрозрахункове комсомольське підприємство, основною задачею якого було надання допомоги студентам-випускникам в трудовлаштуванні.
Територія ХПІ в Харкові і області складала 106,6 га, на ній розташовувалося 200 капітальних будівель і споруд площею 257 тисяч квадратних метрів; з них учбово-лабораторні будівлі займали 121 тисячу квадратних метрів.
1989
16 вересня сформована комісія для розробки концепції перебудови в Харківському політехнічному інституті.
За заслуги в і раціоналізаторської діяльності винахідництва Президія Верховної Ради УРСР привласнила В. У. Кизілову почесне звання «Заслужений винахідник Української РСР».
Відповідно до Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» в інституті початий поступовий перехід до викладання на державній українській мові.
1990
2 березня відбулися вибори ректора інституту. З п’яти кандидатів ректором вибраний професор Ю. Т. Костенко.
21 червня в багатотиражці ХПІ опублікована концепція розвитку основних напрямів діяльності інституту, яка включала істотні зміни в змісті і формах учбово-виховного процесу, розширенні адміністративної і фінансової самостійності кафедр, реформуванні структури управління учбово-виховним процесом.
Інститут перейшов на укладення трибічних договорів: студент – підприємство – інститут. Це дозволяло визначати реальну потребу у фахівцях, вирішувати питання підготовки фахівців на конкретні робочі місця і трудовлаштування.
На базі філіалу ХПІ в Сумах створений учбовий заклад — Сумський фізико-технічний інститут.
У інституті вводиться система контрактного навчання для іноземних студентів.
У США видана книга «П’ять тисяч видатних осіб миру», до якої увійшли вісім вчених, що у різний час працювали в ХПІ: У. І. Атрощенко, Н. Н. Бекетов, А. З. Бережной, П. П. Будников, Л. Д. Ландау, Є. І. Орлов, Л. З. Палатник, А Н. Щукарєв.
1991
Інститут приступив до підготовки фахівців і магістрів із збільшеним терміном навчання.
З 1991/92 навчального року введена двохсхідчаста форма підготовки фахівців: фахівець (інженер-конструктор, інженер-технолог) терміном навчання — п’ять років, магістр — шість років.
У інституті створена кафедра менеджменту.
Розширені права структурних одиниць інституту: кафедрам і факультетам на-дане право самостійно розробляти штатний склад, розподіляти нагрузку, визначати штатні оклади, розпоряджатися валютними засобами.
В інституті навчається понад 1000 іноземних студента, аспіранти і стажисти з 72 країн світу. На підготовчому факультеті для іноземних студентів займаються 250 чоловік.
Почате створення інформаційної мережі інституту — однієї з фундаментальних вузівських локальних обчислювальних мереж України.
Прийнятий новий статут ХПІ, закріплюючий і розширюючий нові права вузу: розпоряджатися фінансами, визначати зміст освіти, встановлювати правила прийому в інститут.
У 519 мікрорайоні Салтівського житлового масиву введений в дію студентський гуртожиток економічного факультету на 576 місць.
6 вересня на фасаді ректорського корпусу відкрита меморіальна дошка видному діячу української культури Гнату Мартиновичу Хоткевічу, який в 1895—1900 рр. був студентом інституту.
Введений в експлуатацію спортивний комплекс з басейном площею 12 тисяч квадратних метрів. 12 вересня відбулося його урочисте відкриття.
З 11 по 18 грудня проходила конференція «Актуальні питання навчання і виховання студентів», в ході якої на засіданнях 13 секцій розглянуті проблеми підвищення рівня підготовки студентів.
23 грудня в Палаці студентів відбулася презентація створеної в інституті нової молодіжної організації — Союзу молоді і студентів ХПІ.
При ХПІ створена школа елітарної підготовки абітурієнтів, мета якої — навчання профорієнтації по обчислювальній техніці, екології і менеджменту.
1992
У лютому в інституті утворена кафедра бізнесу і контроллінга.
Відкритий Центр нових інформаційних технологій (ЦНІТ), діяльність якого була направлена на координацію роботи із створення єдиної інформаційної структури інституту, а також пропаганді і упровадженню сучасних технологій в учбовий процес, наукові дослідження і управлінську діяльність. На базі ЦНІТ утворений інформаційний вузол — ІНТЕРНЕТ.
Багатотиражка ХПІ отримала назву «Політехнік».
1993
Міністерство освіти України затвердило ХПІ як регіональний центр по технічним методам і новим інформаційним технологіям. При інституті діє республіканський семінар «Методичні проблеми використовування ЕОМ в учбовому процесі».
Рішенням Академії наук України і Міністерства освіти України на базі кафедр технічної кібернетики і автоматизованих систем управління відкритий Науково-дослідний інститут інформатики і управління.
Вченою радою інституту введено звання «Почесний доктор ХПІ». У березні цього звання удостоєні професор Л. З. Палатник, академік А. З. Бережной, а також професор Фрід Хельі Лірат (Магдебурзький університет, Німеччина). У вересні почесними докторами ХПІ вибрані професор В. М. Капінос, професор З. І. Богомолов, професор П. Г. Гунта — генеральний секретар Національної асоціації індійських інженерів, професор Хорват Матяш — відомий учений Угорщини.
Почесними докторами Мішкольцського університету (Угорщина) стали відомі учені ХПІ — професор Ю. Т. Костенко — ректор університету і професор А І. Грабченко.
1994
У січні підписаний договір з Аньхойськім політехнічним інститутом, відповідно до якого щорічно з Китаю направляється 50 студентів, які через два роки, після закінчення навчання, одержують диплом бакалавра або магістра.
У квітні за результатами державної атестації і відповідно до рішення Кабінету міністрів України № 244 Харківський політехнічний інститут одержав статус державного політехнічного університету.
У університеті була розроблена і почала здійснюватися концепція «ХГПУ в системі безперервної освіти», орієнтована на особу студента і світовий рівень навчання.
У ХГПУ починає роботу Міжнародний інститут промислового менеджменту, організований сумісно з Ліонською Центральною Вищою інженерною школою (Франція). Термін навчання — два роки. Випускники одержують сертифікаційний диплом європейського зразка.
Створений новий факультет університету — факультет інженерного менеджменту, студентами якого стали 125 першокурсників. Він сформований на базі трьох випускаючих кафедр — менеджменту, бізнесу і контроллінга, а також економіки і організації машинобудівної промисловості.
Почесними докторами ХГПУ стали професор Є. Р. Голоскоков, професор В. Т. Долбня, Іштван Пальцет — академік Угорської академії наук, декан Мішкольцського університету, Карстан Шенеборн — керівник акредитованого представництва корпорації IBM в Україні.
Вчений-математик ХПІ В. Ф. Бржечка (1891-1954) увійшов до виданої в Німеччині книги «Mathematikes — Biobiblio-graphien», присвяченої видатним математикам миру.
У травні ХГПУ спільно з фірмою IBM провів виставку новітньої промислової системи ES-9000.
1995
110 років з дня утворення Харківського державного політехнічного університету.
У університеті створений економічний факультет, який здійснює підготовку кадрів за фахом «Менеджмент у виробничій сфері».
При університеті на базі міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації відкритий факультет патентознавства, який здійснює підготовку по двом спеціальностях, що ліцензовані: «Менеджмент в невиробничій сфері» (спеціалізація «Менеджмент, маркетинг і правовий захист інтелектуальної власності») і «Інформаційні системи менеджменту».
16 – 20 травня проводилася міжнародна науково-методична конференція «Роль вузів в рішенні проблем безперервної освіти і виховання особи (від шкільного до післядипломного)», присвячена однієї з найважливіших проблем сучасної освіти — його безперервності, аналізу теоретичних розробок і практичного досвіду в цій галузі.
1996
За особистий внесок в підготовку інженерних кадрів і в перетворення політехнічного інституту до учбової установи європейського рівня ректор університету професор Ю. Т. Костенко удостоєний звання «Ділова людина року».
За видатні заслуги перед вітчизняною наукою професор Є.Є. Александров відмічений премією Ярослава Мудрого в області науки і техніки.
1997
В університеті, сумісно з Університетом внутрішніх справ, організований перший в Україні економіко-правовий факультет, який прийняв на навчання за контрактом 50 першокурсників. Випускники факультету одержують два дипломи — економіста за фахом «Менеджер виробничої діяльності» і юриста за фахом «Правознавство» (рівень бакалавра правознавства).
Відкрито учбовий центр IBM, де встановлена наймогутніша в Україні ЕОМ — комп’ютер IB ES-9000 модель 421 з об’ємом оперативної пам’яті — 512 мега-байт, а дискової — 56 гігабайт.
Університет вперше випустив бакалаврів.
У університеті відкриті нові спеціальності економічного профілю: «Менеджмент в зовнішньоекономічній діяльності», «Економічна кібернетика», «Маркетинг», «Маркетинг у виробничій сфері». Всього за останні роки підготовка кадрів здійснюється по 12 новим спеціальностям, таким як «Устаткування харчових виробництв», «Комп’ютерні системи в медичній і технічній діагностиці», «Біотехнічні і медичні апарати і системи», «Інтеграційні системи обробки інформації і ухвалення рішень», «Промислова екологія і охорона навколишнього середовища» і ін.
Державна премія у області науки і техніки присуджена колективу учених університету і фахівців-виробничників за роботу, присвячену розробці теоретичних основ автоматизованого оптимального проектування машин, конструкцій і приладів. Лауреатами премії стали професори С. І. Богомолов, В. Б. Гринев, Ю. Т. Костенко, Л. М. Любчик, Є. А. Симсон, В. У. Бортовой.
Створена Рада молодих учених ХГПУ, до складу якого ввійшли 25 представників кафедр і відділів вузу. Головою Ради вибраний О. А. Дьомін.
За рішенням Кабінету міністрів України на базі Кременчуцького філіалу ХГПУ створений Кременчуцький державний політехнічний інститут.
З 1 вересня почалася підготовка фахівців з нових єдиних триступінчатих планів — бакалавр — фахівець — магістр, в основу яких закладена нова державна концепція підготовки фахівців XXI сторіччя і розроблена в університеті «Концепція гуманізації і гуманітаризації інженерної освіти».
Міністерство освіти України ухвалило рішення про створення на базі ХГПУ Національного центру гуманізації інженерної освіти.
1998
10 – 12 лютого в ХГПУ відбулася міжнародна науково-методична конференція «Гуманізація вищої школи і виховної роботи», присвячена питанням розвитку творчих здібностей і професійної культури студентів.
З 16 по 27 лютого в університеті працювала експертна комісія Державної інспекції установ освіти України. Атестаційна комісія ухвалила рішення про атестацію ХГПУ на подальші п’ять років, відповідно до ліцензії університету (IV рівень акредитації).
В університеті здійснюється підготовка фахівців по 59 спеціальностям на денній і 29 – на заочній формах навчання. Університет є єдиним вузом, де готують інженерні кадри по таких напрямах як турбінобудування, котло- і реакторобудування, електроізоляційна, кабельна і конденсаторна техніка, технологія жирів і жирозамінників і ін.
В університеті діють 17 факультетів денної форми навчання і заочний факультет, підготовче відділення, підготовчі курси, центр підготовки іноземних громадян, міжгалузевий інститут і факультет підвищення кваліфікації, три науково-дослідних і проектно-конструкторських інститути, зокрема НІПКІ «Блискавка» і «Іоносфера», станкоінструментальний технікум.
Університет розташований в 60 учбових, лабораторних і науково-виробничих корпусах загальною площею 286147 квадратних метрів. Учбова площа на одного студента денної форми навчання складає 14,5 квадратні метри.
У складі університету – 80 кафедр, з яких 54 – випускаючі. Професорсько-викладацький склад включає 1331 чоловіка, з них 158 докторів, професорів (12%), 760 доцентів, кандидатів наук (57 %).
11 червня відкрита меморіальна дошка видатному конструктору авіадвигунів академіку А. Р. Івченко, який в 1930 – 1935 рр. був студентом ХММІ.
У університеті функціонують дев’ять докторських рад по 20 спеціальностям і одна кандидатська рада з двох спеціальностей.
Відкрита нова спеціальність «Біотехнологія» із спеціалізацією «хіміко-аналітичні вимірювання і сертифікація біологічних і харчових продуктів».
На перший курс університету по 53 спеціальностям на 16 факультетів зараховано 812 слухачів підготовчих курсів, 375 випускників учбових закладів, які входять в учбові комплекси ХГПУ, 79 переможців олімпіад, 130 випускників елітарних шкіл, 347 медалістів і відмінників технікумів. Зросла кількість сільської молоді – 328 чоловік, громадян СНД — 80.
Довузівська система ХГПУ включає вісім навчальних комплексів, у складі яких – 104 школи, 10 ліцеїв, 5 гімназій, 40 технікумів, 24 училища й 14 підприємств і організацій Харкова й інших міст. У систему також входять підготовчі курси, де навчається 1500 чоловік, 10 елітарних шкіл з 2 тисячами учнів.
У навчальний процес університету активно впроваджуються комп’ютерні й телекомунікаційні технології. Парк сучасних комп’ютерів становить 900 одиниць, що дає можливість студентові денної форми навчання працювати щодня 0,5 години з ЕОМ. До локальної мережі університету підключено 376 одиниць, до мережі ІНТЕРНЕТ – 185 одиниць.
В університеті діють чотири комплекси: «Машинобудування», «Електроенергетика», «Вуглехімія», «Хімічне машинобудування», на яких функціонують 34 філії кафедр.
Соціальна інфраструктура університету включає: Палац студентів з танцювальним і виставочним залами, спортивний комплекс із двома плавальними басейнами, 14 спортивних залів, два спортивно-оздоровчих табори – в Алушті – на 300 місць і у Фигуровке – на 200 місць, профілакторій на 100 місць, їдальню на 1700 посадкових місць, спальний корпус у санаторії «Бермінводи» на 57 місць, 13 гуртожитків на 7384 місця, а також сім житлових будинків.
2000
Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки указом Президента України від 11 вересня 2000 року ХДПУ було надано статус Національного та став іменуватися так: Національній технічний університет «Харківський політехнічний інститут».
2001
Виповнилось 50 років газеті «Політехнік», що почала виходити з 1 січня 1951 року. У зв’язку з ювілеєм та за великий вклад у справу підготовки спеціалістів, розвиток вищої освіти та високий професіоналізм газета була нагороджена грамотою Спілки журналістів України.
12 січня відзначила свій 50-річний ювілей кафедра іноземних мов, якою довгий час завідує доцент Л.В. Скрипниченко.
У січні наш університет відвідав посол Сполучених Штатів Америки Карлос Паскуале. В Центрі нових інформаційних технологій він ознайомився із WEB-сайтами українських ЗМІ, взяв участь у засіданні журналістів харківського прес-клубу. Посла прийняв ректор НТУ «ХПІ» професор Л.Л. Товажнянський.
На проведеному 20-23 лютого Харківському ярмарку «Енергозбереження – 2001» робота вчених НТУ «ХПІ» була відзначена трьома дипломами. Сам університет був нагороджений за впровадження передових технологій на ринку України, кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів відзначено за розробку і впровадження енергозберігаючих систем теплопостачання, а кафедру двигунів внутрішнього згоряння – за наукову розробку та застосування альтернативних палив у двигунах внутрішнього згоряння.
В результаті реформування інженерно-фізичного факультету було створено новий факультет – «Інформатика і управління», який очолив колишній декан інфізу професор В.Г. Баженов. Реформований інженерно-фізичний факультет очолив професор Д.В. Бреславський.
Серед 400 харків’ян, що стали лауреатами рейтинг-проекту «Харків’янин століття», відзначено і ректора НТУ «ХПІ» Л.Л. Товажнянського в номінації «Діячі науки, культури і мистецтва».
Переможцем відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» став НТУ «ХПІ». Його було нагороджено орденом «За трудові досягнення» ІУ ступеня та дипломом.
Університет був нагороджений золотою медаллю Четвертої Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2001» у номінації «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти».
14 травня на святковому засіданні Вченої ради університету дипломи Почесного доктора НТУ «ХПІ» були вручені ректору Мишкольцкого університету професору Ларошу Бешенеі, професору Магдебурзького університету Франку Палісу і професору Клагенфуртського університету Дітеру Шнайдеру.
13-15 червня в університеті відбулася Перша Міжнародна науково-практична конференція: «Технології інформаційних систем і їх застосування» ISTA-2001. В ній взяли участь більше 150 вчених і представники ділових кіл з 12 країн. Відбулися семінари і «круглі столи», присвячені обговоренню шляхів взаємовигідного співробітництва між вченими і дослідниками Європейських країн.
14 травня відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки пам’яті засновника технологічної підготовки в ХПІ професора К.О.Зворикіна.
Між НТУ «ХПІ» та Університетом штату Айова (США) цього року було укладено договір про організацію на базі нашого навчального закладу і короткострокових курсів для американських студентів з вивчення російської мови. Перші слухачі навчались з 13 травня по 21 червня.
У вересні відзначила своє 75-річчя кафедра технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей.
26-27 вересня в університеті відбулися Перші наукові читання ім. Академіка НАН України А.С. Бережного на тему «фізико-хімічні проблеми керамічного матеріалознавства», присвячених 75-річчю кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла і емалей. В них взяли участь 36 докторів і більш ніж 60 кандидатів наук з України, Росії, Білорусії, Німеччини.
29 жовтня відбулась презентація спільного проекту НТУ «ХПІ» та Університету штату Айова «Партнерство університетів для розвитку регіонів».
2002
НТУ «ХПІ» присуджена Золота медаль 5-ї Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні», що відбулася 7-го лютого в Києві, у номінації «Інноваційні технології в навчанні».
3 квітня в університеті функціонує Центр дистанційної освіти, що має педагогічні та технічні можливості для прискореного розвитку навчальних Інтернет-технологій та інших форм дистанційної освіти. Ректором було затверджене положення про Центр, згідно з яким до нього увійшли проблемна лабораторія дистанційного навчання, лабораторія сучасних технологій в освіті та новост-ворена лабораторія менеджменту ДО. 17 вересня було урочисто відкрито центральний офіс ЦДО.
В квітні на ІУ Міжнародному фестивалі «Світ книги – 2002» Диплом регіонального фонду «Народна книга» та бронзовий «Фенікс» вручені ректору університету Л.Л.Товажнянському за виховання української еліти.
Університет отримав Диплом «За сприяння організації виставки та просування досягнень науки та промисловості України», вручений за участь у виставці «Енергозбереження. Енергообладнання. Енергетика – 2002» (Харків).
В листопаді за перемогу в рейтинзі «Золота фортуна» університет нагороджено дипломом та стелою срібної якості в номінації «Якість освіти Ш тисячоліття».
2003
За рішенням Вченої ради НТУ «ХПІ» з 1 лютого в університеті відкрито два нових факультети – «Бізнесу та фінансів» (БФ) «Комп’ютерних та інформаційних технологій» (КІТ). Деканом факультету БФ став О.М. Гаврись, а КІТ очолив М.И. Заполовський.
Національний технічний університет «ХПІ» був нагороджений Золотою медаллю Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні – 2003» за перемогу в конкурсі за номінацією «Краща реклама досягнень ВЗН в навчально-науковій роботі».
20 лютого Вчена рада університету вшанувала двох нових Почесних докторів НТУ «ХПІ» – професора Жюльєна Ван дер Брука (Бельгія) і професора Весткемпера Енгельберта (Німеччина).
Ректора Лауреата Державної премії України доктора технічних наук професора Товажнянського Л.Л. обрано Почесним членом Академії педагогічних наук України і нагороджено Почесною грамотою Вищої атестаційної комісії України.
15 квітня на Вченій раді університету звання Почесного доктора НТУ «ХПІ» було присвоєне ректору Російського хіміко-технологічного університета ім.Д.І.Мендєлєєва професору Саркісову П.Д.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України про реорганізацію вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів і вищих навчальних закладів, що вийшла у березні поточного року, Харківський гвардійський ордена Червоної Зірки інститут танкових військ імені Верховної Ради України перейшов до складу НТУ «ХПІ». Вперше відбувся випуск фахівців Чернівецького факультету НТУ«ХПІ», що готує студентів за чотирма спеціальностями. 47 випускників отримали дипломи інженера-еколога-технолога, а 12 – інженера-менеджера-аналітика.
В грудні відбулась Міжнародна науково-практична конференція на тему «Дослідження і оптимізація економічних процесів «Оптимум-2003», присвячена проблемам збереження інтелектуального потенціалу трудових ресурсів і пошуку нових організаційних структур управління бізнесом. В її роботі взяли участь 65 докторів і 150 кандидатів наук з України, Росії, Білорусії, Латвії, Румунії, Індії та Йорданії.
Виповнилось 40 років кафедрі «Промислова і біомедицинська електроніка».
Університет успішно пройшов акредитацію і ліцензування. Згідно висновків атестаційних комісій університет в цілому був акредитований за найвищим ІУ рівнем.
У грудні 2003 року відбулася установча конференція випускників університету, до якої увійшли: 32 представника НТУ «ХПІ» (ректор, проректори, декани, завідувачі кафедри, викладачі, співробітники) та 62 випускника університету (директори підприємств і фірм, державні та громадські діячі). На конференції було розглянуто питання про створення «Асоціації випускників НТУ «ХПІ» для організації благодійної допомоги для розвитку матеріально-технічної бази університету, встановлення творчих зв’язків з випускниками, інформуванні їх про діяльність університету в галузі освіти, науки і міжнародних зв’язків.