Історія унiверситету: події і факти (1870 – 1920)

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

1870

Восени Міністерство фінансів доручило Учбовому комітету Петербурзького технологічного інституту підготувати матеріали по організації нового вищого учбового закладу за зразком Петербурзького з урахуванням місцевих особливостей і можливостей.
25 грудня з Петербургу до Харкова прибули професори цього інституту І. А. Вишнеградський і Н. П. Ільїн для визначення умов будівництва нового інституту.

1871
30 січня збори Харківського міського суспільства обговорили питання про будівництво технологічного інституту; було вирішено пожертвувати із засобів суспільства на організацію інституту і покупку землі 50 тисяч карбованців.
Обов’язки по спостереженню за веденням споруди інституту покладені на Харківський будівельний комітет, в який входили автор проекту Р. Р. Генріхсен і губернський інженер В. У. Потресов.

1885
16 квітня царський уряд затвердив положення, відповідно до якого почав функціонувати Харківський практичний технологічний інститут (другий після Петербурзького).
3 липня директором інституту був призначений відомий російський вчений В. Л. Кирпічов (працював на цій посаді до 30 січня 1898 р.).
У серпні був зроблений перший прийом студентів — 125 чоловік: 85 — на механічне і 40 — на хімічне відділення. Платня за навчання складала 50 карбованців на рік.
15 вересня відбулося офіційне відкриття Харківського практичного технологічного інституту.
За ініціативою викладачів технологічного інституту в Україні створене Південно-Російське товариство технологів, що зіграло важливу роль в розвитку промисловості країни.

1886
Створюються фізична і хімічна, а пізніше і технічна лабораторії.
У 1886/87 навчальному році в інституті курс хімії читав академік М. Бекетов (1827-1911).
30 жовтня відбулася перша сходка студентів технологічного інституту.

1887
1 грудня студенти інституту припинили заняття і провели мітинг, на якому висловили солідарність з московськими студентами, відданим жорстоким репресіям з боку уряду у зв’язку із замахом на царя Олександра III. Інститут закритий і відданий під охорону поліції, 56 студентів виключені з інституту.
3 грудня студенти-технологи разом із студентами університету і ветеринарного інституту організували на Університетській горі демонстрацію протесту проти репресивних дій влади.
4 грудня на Університетській горі під час мітингу відбулося зіткнення студентів з поліцією. Вісім студентів технологічного інституту і шість студентів університету були арештовані і відправлені до в’язниці.

1889
На території інституту побудована будівля хімічних майстерень (нині технічний корпус).

1890
Відбувся перший випуск інженерів інституту. Звання інженерів-механіків і інженерів-хіміків, технологів одержали 38 чоловік.
В основному укомплектований штат викладачів і учбово-допоміжного персоналу. У інституті працювали 11 професорів і сім викладачів, позаштатних — сім професорів і вісім викладачів.

1891
У вересні за ініціативою студентів інституту в Харкові організована студентська їдальня, що стала місцем зібрань і зборів студентів інституту і інших учбових закладів міста.

1895
Професор М. П. Клобуков — перший викладач електрохімії в Росії — підготував до видання капітальний труд «Теорія електрики».
Створюються кафедра сільськогосподарського машинобудування, спеціальна лабораторія і станція по випробуванню сільськогосподарських машин.
При інституті відкривається реміснича школа. У школі навчалося 25 чоловік.

1896
Професор інституту К. О. Зворикін за науковий труд «Робота і зусилля, необхідне для відділення механічних стружок» удостоєний премії Російського технічного товариства.

1897
У інституті збільшується удвічі прийом студентів на перший курс. Навчалося 250 чоловік.

1898
Інститут перейменований в Харківський технологічний інститут. Директором інституту призначений професор Д. З. Зернов.
Харківському технологічному інституту присвоєно ім’я Інституту Імператора Олександра III.

1899
За дорученням Харківської української студентської громади студент ХТІ Л. Мациєвіч відвідав Галіцию для ознайомлення з досвідом діяльності українських політичних партій в Австро-Угорщині.

1900
Утворена перша в Російській імперії українська політична партія — Революційна українська партія (РУП). Важливу роль в цьому процесі зіграли студен-ти ХТІ Л. Мациєвіч, А. Коваленко, Ю. Коллард.
1 травня відбулася знаменна харківська маївка. Понад 10 тисячі робітників і студентів вийшли на вулиці міста.
1 грудня харківські студенти провели демонстрацію протесту у будівлі редакції газети «Південний край».

1901
У січні-лютому проходив другий всеросійський страйк молоді, що вчиться, в якій брали участь і студенти технологічного інституту. 19 лютого в Харкові відбулася сумісна демонстрація протесту студентів і робітників, яка закінчилася розправою над її учасниками.

1902
У інституті створено студентське технічне товариство, що зіграло важливу роль в розповсюдженні технічних знань і підготовці інженерів.

1903
На території інституту закладений аудиторний корпус — інженерно-фізичний.

1904
Почесним членом Ради технологічного інституту вибраний всесвітньо відомий вчений Д. І. Менделєєв.
2 березня відбулася сходка студентів (300 чоловік). Викликаний наряд поліції, сходка розігнана. 5 березня інститут тимчасово закритий. 206 студентів віддані репресіям: 13 чоловік виключені без права вступу в які-небудь учбові заклади країни, 127 — без права вступу до Харківського технологічного інституту; 141 студенту тимчасово заборонений вхід в інститут.

1905
7 вересня в інституті відбулися збори професорської колегії у складі восьми чоловік, на якому вперше проведені вибори директора і його помічника. Директором інституту став професор П. М. Мухачов.
За ініціативою професора М. Д. Пільчикова почали видаватися «Вісті Харківського технологічного інституту» і «Народна енциклопедія наукових і прикладних знань».
21 вересня на студентській сходці ухвалене рішення про участь студентів-технологів у визвольному русі проти російського уряду, вибраний керівний орган студентів — Організаційний центр.
8 грудня робоча дружина на чолі з членом Харківської української студентської громади студентом Кирстой в м. Люботині, роззброївши поліцію і жандармів, оволоділа містом. Декілька днів К. Кирста був фактичним керівником так званої «Люботинської республіки».

1906
26 жовтня в інституті відбувся огляд проектів турбін, виконаних студентами старших курсів, під керівництвом професора В. І. Альбіцького. Студенти (150 чоловік) влаштували професору обструкцію, як члену монархічної організації «Союз російського народу». Інститут знов закритий, а головні призвідники бойкоту заарештовані і віддані під суд.

1907
Інженер інституту В. Є. Тір із співробітниками на Миколаївському суднобудівельному заводі здійснив установку механізмів на броненосці «Потьомкін».

1911
Почесним членом інституту вибраний «батько російської авіації» М. Є. Жуковський.

1916
У березні відбулася значна маніфестація студентів учбових закладів Харкова, проти пробної мобілізації студентів в армію. На Театральній площі проведено мітинг протесту проти війни.
11 жовтня студенти інституту і інших вищих учбових закладів Харкова організували антивійськову демонстрацію, яка закінчилася зіткненням з поліцією на вулицях Сумській і Московській.

1917
2 березня в інституті відбулася маніфестація, на якій говорилося про скидання самодержавства. Ухвалено рішення про делегування від студентів в Учбовий комітет двох представників із правом вирішального голосу.
У середині березня студенти організували свій керівний орган — Раду старост.
2 вересня колишній Учбовий комітет, на той час перейменований в Раду інституту, ухвалив: питання про допуск студентських представників на засідання Ради.
З моменту утворення інституту підготовлено 2406 інженерів.

1918
За ініціативою студентів створений студентський червоногвардійський загін, який знаходився у розпорядженні Надзвичайного штабу Донецько-Кріворіжської радянської республіки і підтримував порядок в Харкові.

1919
Виданий декрет Раднаркому республіки «Про прийом у вищу школу» і ухвалу Наркомпроса «Про організацію управління вищими учбовими закладами».
Харківський жіночий політехнічний інститут з 20 березня закривається, а його студенти, викладачі і службовці переводяться в технологічний інститут.
17 грудня на засіданні Ради технологічного інституту ректором вибраний декан механічного факультету професор П. П. Копняєв.

1920
Організована Рада студентських представників (РСП).
У інституті відкритий інженерно-будівельний факультет, одним з організаторів якого був академік архітектури О. М. Бекетов.
Згідно ухвалі Раднаркому УРСР від 5 червня «Про прискорений випуск інженерів» в інституті сформовано дві групи студентів. Утворена особлива комісія під головуванням професора М. І. Кузнецова, на яку покладалася задача під-готовки інженерів-технологів за чотири місяці. З 22 вересня комісія очолила всю діяльність інституту.
Відповідно постанові Реввоєнради республіки технологічний інститут прирівняний до військово-учбових закладів. Студенти, викладачі і службовці переводилися на положення мобілізованих, забезпечувалися військовим обмундируванням і армійським пайком.
15 жовтня на зборах професорсько-викладацького складу інституту оголошено, що загальне керівництво інститутом покладається на ректора і комісара, яким надавалися рівні права.